На сайті НАЦІОНАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬз’явився текст АНАЛІТИЧНОЇ ДОПОВІДІ ДО ЩОРІЧНОГО ПОСЛАННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ «ПРО ВНУТРІШНЄ ТА ЗОВНІШНЄ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ В 2017 РОЦІ». Основні месиджи цього послання Президент оприлюднив у своєму виступі в стінах Верховної Ради 7 вересня 2017 року (http://www.president.gov.ua/news/shorichne-poslannya-prezidenta-do-verhovnoyi-radi-viryu-v-op-43138).
Але враховуючи великий обсяг доповіді – 928 с. (http://www.niss.gov.ua/public/File/book_2017/Poslanya_druk_fin.pdf), багато цікавого залишилося за кадром.
Проаналізуємо головні виклики у сфері державно-конфесійних відносин, які виокремлено в аналітичній доповіді.
По-перше, чітко заявлено, що саме УПЦ МП є посібником ворога. «Саме через Українську православну церкву, юридично й організаційно підпорядковану Московській патріархії (УПЦ МП), Кремль активно маніпулює свідомістю мільйонів українських громадян, намагається насаджувати ідеологеми «русского мира», дискредитувати автокефальний рух в Україні, нагнітати напруженість у міжправославних відносинах, здійснює спроби приватизації національної української історії».
По-друге, на думку Президента, найдієвіший спосіб позбавитися цієї залежності й успішно протистояти духовній експансії Росії – утвердження автокефалії власної національної Православної Церкви, тобто інституалізація Української Помісної Православної Церкви (УППЦ).
По-третє, зафіксовано поступова втрата авторитету та впливу УПЦ МП. Факти беззаперечно свідчать про поступову втрату «монополії на православ’я» УПЦ. За підсумками 2016 р., 39,5 % православних респондентів ідентифікують себе з УПЦ КП і тільки 23,3 % вірян – із УПЦ МП. Важливим індикатором антиукраїнської діяльності УПЦ МП є перехід її парафій під юрисдикцію УПЦ КП. Географія цих переходів постійно розширюється. Якщо на початку війни цей процес переважно мав місце в західних і центральних регіонах, то сьогодні охоплює, де позиції УПЦ МП вважаються традиційно превалюючими.
По-четверте, робиться висновок, що найпродуктивнішим варіантом конституювання УППЦ є опора на УПЦ КП.. Адже УПЦ КП принципово стоїть на патріотичних позиціях і впродовж усіх років війни виступала та виступає потужним мобілізаційним ресурсом суспільства у протистоянні ворогу, розглядає Росію як країну-агресора, відстоює не позірну, а реальну незалежність і територіальну цілісність України.
Таким чином, ми бачимо однозначну та рішучу позицію Президента, який також має чіткий дорожній план щодо реалізації задуманого.