Від Києва до Білорусі – лише 150 км…

Кажуть танковий перехід може бути на 50 км. Таким чином до Києва – три переходи. Або тільки 6 хвилин льоту надзвукового фронтового бомбардувальника СУ-24 від кордону на швидкості 1500 км/год.

З 14 по 20 вересня у Білорусі можуть бути і російські танки і російські бомбардувальники.

Не все так похмуро. Росія стверджує, що це просто навчання. Щоправда журналісти фіксують аномально велику кількість замовлених вагонів для перевозки особового складу російської армії.

Звичайно ж для наступу на Київ навіть такої кількості військ кажуть їм замало. З іншого боку за такої малої відстані від кордону цілком логічним виглядає рішення подавити загрозу на чужій території…

Чи розуміє ці загрози Олександр Лукашенко – здається, що розуміє. Інакше не було б його офіційного візиту до Києва лише через три місяці після останньої зустрічі.

Інакше б він мовчки не стояв, коли президент України говорив про можливість посилення санкцій проти його російських хаўруснікоў (союзників).

Україна має право і безумовно буде захищатись. Власне, у випадку загрози Києву на захист стануть усі, хто вміє стріляти і на півдні Білорусі ризикує початися справжнє пекло.

Щоб цього ніколи не сталося, а кордон переїжджав лише білоруський трактор, причому не тягнучи на причепі російську гармату – для цього й відбуваються переговори.

Вчимося читати між рядків. Раптово на брифінгу, у присутності білоруського президента, Петро Порошенко заговорив і про Євроатлантичну солідарність з Україною…

Було відчутно, що після цього миролюбивість заяв Олександра Лукашенка ще більше посилилась.

От і добре, адже ми всі хочемо миру. Мені особисто може не подобатись білоруський диктатор, але Білорусь – точно наш друг.

Віктор Уколов Політолог, колишній журналіст, екс-народний депутат ВР 6 скликання, співпрацює з Адміністрацією президента