Подивившись сьогоднішнє віче під Верховною Радою, прийшов до двох таких висновків:
Перший. Як хто не намагається тролити і критикувати Президента Саакашвілі, в тому числі і я (грішний, каюсь), він робить своє і потроху обростає не показушними, а справжніми союзниками. Якщо динаміка росту збережеться, то його рух може стати по справжньому масовим.
Друге. А крім нього насправді наразі й немає особистості, готової кинути виклик Президенту Порошенку і стати “точкою зборки” для всіх (чи принаймні великої частини) здорових проукраїнських сил, які є в Україні. Принаймні на даний момент таких фігур не видно.
NB. А політтехнологам респект. Поступово сама акція під ВРУ набуває оригінальних рис і стає цікавою. Хоча ще й не достатньо привабливою для людей.
PS/Disclaimer. Не був і не є фанатом Президента Саакашвілі. Цей пост – це погляд зі сторони небайдужого до долі своєї Батківщини українця.