Директор ДОХМ Наталка Іванченко: Музей відроджується!

Україна втратила два найбільші музеї Сходу – Донецький художній і обласний краєзнавчий. Після окупації Донецька російськими військами і прокремлівськими найманцями, приміщення та безцінні колекції залишилися на непідконтрольній державі території.
На щастя, на українській землі залишилася одна сільська філія Донецького художнього і три – Донецького краєзнавчого музеїв. Управління культури і туризму Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, співробітники музеїв доклали титанічних зусиль, аби перереєструвати заклади на підконтрольній Україні території, зберігши власні назви. Те, що залишилося в незаконній ДНР, почало називатися “Республіканськими музеями”, миттєво втративши міжнародну юридичну легітимність.
Хоча, музейникам довелося зберігати колекції без заробітної плати майже два роки…
Виникла гостра кадрова криза – ніхто не хотів братися за відродження таких знакових музеїв практично з нуля. Без приміщень, повноцінного штату, з мізерними зарплатами…
І якщо, Донецькому краєзнавчому пощастило – в конкурсі перемогла завідувач однієї з філій, то Донецький обласний художній музей, що з самого центру Донецька “переїхав” в маленьке село Прелесне, фактично хутір, за 25 кілометрів від Слов`янська, виявився “не фартовим”. Кілька конкурсів на заміщення вакантної посади директора зі ставкою 4000 гривень, просто відмінили – жодного претендента.
Крім того, що треба було їхати у далеке село, все створювати заново, пробивати штатний розпис, шукати приміщення у якомусь прифронтовому місті, й оформити ще одну сільську філію у Першій лінії оборони! От очолити вже відлагоджений музейний механізм, з відремонтованим приміщенням у центрі великого міста – десяток претендентів. То цікаво і престижно. А створити все у стислі терміни – ніхто чомусь не хоче.
…З 2014 року, команда часопису “Музеї України” і Музей плакату при редакції, активно займаються волонтерською культурологічною діяльностю в Донецькій і Луганській областях. Створили 15 сайтів закладам культури, провели більше сотні плакатних та художніх виставок у прифронтовій зоні.
Не дивно, що шеф-редактора журналу Наталку Іванченко, що працювала раніше в Нацмузеї народної архітектури і побуту України, попросили допомогти новоствореному ДОКМ. Допомогла.
Запропонували взяти участь в конкурсі на заміщення вакантної посади директора Комунального закладу культури “Донецький обласний художній музей”, який Наталка виграла, відповідно, перебравшись зі столиці до орендованої кімнатки в маленькому селі Прелесне.
Налагодили документообіг, почали проводити пленери, виставки в різних містах Донбасу, у Києві, Львові, сформували волонтерський актив. ДОХМ зазвучав в інформаційному просторі. До вже створеного раніше сайту на безкоштовному хостингу, додали  професійний.
Нині йдуть перемовини про відкриття філії в селі Олександро-Калинове Костянтинівського району, під Торецьком, за десяток кілометрів від фронту.
З Нового року розширюється штат, але, головне, завдяки підтримці керівників міста Дружківка, отримали  виставковий зал в палаці культури! З грудня – ремонт, початок виставкової діяльності!
-З 1 січня 2018 року Донецький обласний художній музей офіційно відкриває виставкову залу у Дружківці в БК “ЕТЮД”! Після піврічної боротьби ми отримали згоду на розширення музею!
Запрошуємо до співпраці! – повідомила директор ДОХМ Наталка Іванченко.
Музей виходить на нормальний рівень роботи.
Вже заплановано кілька міжнародних виставок з Японією, Німеччиною, США, Канадою, Естонією…
Відповідно, художні збірки донецьких художників поїдуть Україною, а Донеччина прийматиме виставки з інших регіонів. Є перспективні домовленості з рядом обласних музеїв про співпрацю.
Музейники з мирних країв дуже насторожено ставляться до організації виставок неподалік зони бойових дій, особливо, під час активізації обстрілів. Згадують підлий ракетний обстріл тилового Краматорська, коли кілька ракет трохи збилися з курсу і накрили мирні райони. Один з зарядів вибухнув буквально під вікнами Краматорського краєзнавчого, вбивши випадкового перехожого, вибивши вікна музею. Де гарантія, що подібне не повториться?
-Ми робимо ставки на індивідуальну роботу з художниками, – підкреслила Наталка Іванченко, – Беремо лише приватні колекції! Митці розуміють ступінь ризику, якщо погоджуються, то свідомо. Ми працювали і в Бахмуті, і в Маріуполі, і в Костянтинівці. Пленер проводили під Торецьком, в зоні мінометно-артилерійського удару. Ну, а наші плакатні виставки Юрія Неросліка, розгорнуті у бойових частинах на самісінькому “передку”, і в Станиці Луганській, Щасті, Широкіному, Сартані, Новомихайлівки, Мар`їнки – коментарів не потребують…
Мешканців Дружківки можна привітати – місто отримує Донецький обласний художній музей! Сподіваємося, що і після визволення Донецька, тут залишиться філія.
Гарна новина з прифронтової Донеччини!
Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”