А слабких не поважають. Їх зневажають і часто-густо буває б‘ють.

Все роздумую над причинами і наслідками ухвалення в Польщі так званого закону про заборону «бандеризації» і от до яких висновків приходжу.

Будь-яка країна, в тому числі й Україна, мала б стримано сухо, але цинічно і жорстко відреагувати на подібні явно недружні дії Польщі. А саме:

1) рекомендувати своїм громадянам відмовитися від поїздок в Польщу з туристичною, діловою та будь-якою іншою метою. В тому числі на навчання та на роботу, установивши підвищену стипендію студентам, які повернуться в Україну і надавши місця роботи всім українцям, які повернуться на Батьківщину із зарплатою в 1,5-2 рази вищою, аніж вони мали там.

2) встановити мораторій на підтримку Польші в міжнародних організаціях, в тому числі з кадрових питань.

3) відкликати Посла з Варшави, понизивши рівень дипломатичних відносин до тимчасово повіреного.

4) скасувати всі раніше заплановані візити найвищого і високого рівня, а також всі міжурядові та міжвідомчі переговори і консультації.

5) заборонити експорт в Польщу ноу-хау, енергоносіїв, IT, с/г, військово-промислової та іншої високотехнологічної продукції і імпорт з Польщі будь-яких товарів і послуг.

6) ну і ще з десяток різних заходів, у тому числі запровадження секторальних і персональних санкцій.

Але. Є одне неприємне і болюче але. Україна нічого того не може зробити. Ні по відношенню Польщі, ні щодо більшості країн світу.

Чому? Бо є економічно, політико-дипломатично, мілітарно і в будь-якому іншому сенсі значно слабшою за Польшу. В рази (!). А ще в нас корупція, бідність, кримінал і бєспрєдєл, внутрішньо-політичний бардак, національні дружини і … вибори на носі, як завжди.

А слабких не поважають. Їх зневажають і часто-густо буває б‘ють. Навіть друзі. Не говорячи вже про ворогів і особливо «друзів».

Отака жорстка правда життя.

ПС. А наші політичні «лідери» (без лапок вже не напишеш то слово) все по Мальдівах, сейшелах тощо розїжджають. В них, бачите, все в порядку. І байдуже, що за останні 3-4 роки знову розшукали кіпу шансів, «нажили» ворогів з-поміж друзів і довели країну до ручки.

Вадим Трюхан

і