Не повторювати помилок минулого!

Із великим задоволенням прочитали повідомлення про перше засідання робочої групи з розробки концепції видання «Історія міст і сіл Запорізької області», яку провів директор департаменту культури, туризму, національностей та релігій облдержадміністрації, кандидат історичних наук Владислав Мороко.

Дійсно, потрібно у нас в області нарешті видати авторитетне, офіційне видання з історії нашого міста та області, де була б повністю висвітлена, без купюр та замовчувань наша історія.

Такої книги вже давно потребують учителі історії з учнями, викладачі вузів із студентами, загалом усі, хто займається і цікавиться історією рідного краю та України.

Ознайомлюючись із списком присутніх на засіданні, бачимо, що науковий потенціал вчених, які будуть на чолі процесу, надзвичайно високий, але представляючи, які проблеми будуть виникати перед творцями цієї книги, хотілося б поділитися із шановними ентузіастами, а ми в свій час теж мали дотичність до цих видань, своїми думками з цього приводу.

Як відомо, у 1970 році вийшов, у рамках існуючого Радянського Союзу, грубезний том на 750 сторінок «Історія міст і сіл. Запорізька область», де була зосереджена по кожному селу та місті історія від найдавніших часів і до сучасності. Подібні тому вийшли і по кожній області України. Енергійним проштовхувачем цього проекту був незабутній академік Петро Тронько.

Але і він не міг перебороти існуючу ідеологію, це цілком зрозуміло, бо і сам був у тій системі. Але навіть і у такому перекрученому вигляді, особливо те, що стосувалось радянської історії, ця серія допомагала учителям, студентам, школярам. Кожний міг узяти з книги те, що його цікавило.

Сьогодні вперше за такий довгий час нашої історії ми можемо відтворити її такою, якою вона була.

Але це надзвичайно копітка робота. Коли ця книга виходила у 1970 році, було багато ентузіастів, істориків, краєзнавців які на своє розуміння (а в них розуміння нашої історії було глибше, ніж у партійних органів), писали свої дослідження. Хоча видрукувати їх в ті часи було неможливо.

Деякі з них збереглися в архіві Історико-культурного заповідника на острові Хортиця. Тут ми можемо добрим словом згадати  М.Киценка, В.Фоменка, В.Пєшанова, В.Лагутенка, В.Шовкуна, А.Сокульського, А.Ширяєва, Г.Марченка, І.Бічука, О.Бодянського, Б.Михайлова, І.Савовського. Більшість з них вже нема, але наша запорізька земля виплекала нових краєзнавців і зрозуміло, що їх усіх потрібно задіяти до роботи над цією книгою.

Коли готувалося перше видання у 1970 році, то відповідальним секретарем цього видання була Тетяна Федорівна Мощиць, до якої стікалися з усієї області усі матеріали, документи, статті. Дуже талановитий і фаховий історик. На жаль, вона передчасно померла. Але зуміла створити навіть у таких умовах фундаментальну книгу з поправками на час.

Важливо звернути увагу на те, що всі матеріали, які накопичувалися у Тетяні Федорівні і які не ввійшли до книги, вона передала у Запорізький обласний архів на зберігання. Тобто, сучасні дослідники можуть їми скористатися.

Дуже було б добре, щоб серед авторитетних істориків нашого міста і області знайшлася така людина, як Тетяна Федорівна Мощиць, і продовжила б цю естафетну роботу.

Це дуже важливо, бо в області істориками та краєзнавцями вже створений унікальний том  «Звіт пам’яток історії та культури України. Запоріжжя.Кн1.», який залишилося тільки надрукувати. Тому не треба повторювати помилок минулого!

 

 

Тамара та Віталій Шевченко, історики. м. Запоріжжя