Сергій Жижко: Поляки “будять історію”…

Сейм і сенат проголосували, президент підписав.

Тобто, більшість польського суспільства вирішила, що пора оголосити українцям вирок.
Тепер черга за прецедентом. Він появиться або на кордоні, або у самій Польщі. Тобто – життя писатиме список тих, кого вже є за що судити. Невідомо чи заднім числом, за минулі роки (і з якого року давності), чи заробляти на строк українці будуть від сьогодні.

Але ця частина польського електорату, яка наголосувала сейм і сенат, і партії, які винесли вирок спільній історії з українцями, які взяли зручні періоди історії як підставу судити тих, хто живе сьогодні, підписали цим політичним рішенням політичний вирок і собі.
Сьогодні судять вони і насудять цією новітньою пацифікацією українства список “добрих справ”.

Після ІІ Світової війни українці Волині і Галичини виховані у абсолютно нейтральному, незаангажованому, не наставленому супроти поляків чи Польщі, щодо спільної історії, дусі.
Тим більше, українці з теренів Великої України (які втратили контакти поляками в час поділів Польщі в кінці 1790-х років, а на Лівобережжі нога польської влади не ступала ніколи) завжди мали стерильне, інформаційно заглушене уявлення про Польщу 1920-1940-вих років, раптом також підпадають під дію закону “про бандеризацію”.
Все 25 років виглядало дость добросусідськи і позитивно.

“Але поляки “будять історію”. Очевидно, не з емоційних підстав, а прораховано, вирішивши, що “пора”, “час певний”, “час наглить”. Бо Україна конає у злиднях і крові, Україна не втримається і її треба бути готовими “розбирати”.
Якщо Росія відкрила на Сході проти України фронт військовий, то Польща відкрила фронт гуманітарний, фронт наступу “польського світу” на українському політичному полі.
І ніякими евфемізмами, танцьофразами-па, одяганням окулярів чи навушників ми себе не маємо обманювати – нас беруть на абордаж.

Очевидно, Польща член НАТО і військо її навряд чи перейде наш кордон, а “кресовяки-осадніки” навряд чи появляться із паперами власності на камєніци і пляци до наших територіальних громад…

Що і як робити?
Одні кажуть “чистити зброю”, інші – парабеллум (Si vis pacem, para bellum), інші – не звертати уваги і ніяких симетричних рішень не приймати.
Поляки зробили суттєву помилку – самі напрошуються бути ворогом щодо України і роблять із нас неприятелів. Тут вони мають вже й союзника – Московію.
Вони цю помилку породили – хай вони з нею і залишаються. Прийде час і вони від неї будуть відрікатися.

Сергій Жижко