Гайко Маас: Переможець, який не раз програвав

Новий очільник німецького міністерства закордонних справ Гайко Маас рідко тримає язика за зубами. Він не раз вдавався до публічних конфронтацій з опонентами.

Гайко Маас Гайко Маас

“Для мене йдеться про справедливість. За неї я борюся усе моє політичне життя. Це – моя принципова позиція”, – так характеризує себе на своїй інтернет-сторінці новий міністр закордонних справ Німеччини. Власне, як міністру юстиції, ця оцінка пасує чудово. Однак після чотирьох років ця людина залишає цей пост, щоб стати головним дипломатом Німеччини. Звичайно, Маас не повинен змінювати свою установку, однак тепер він має навчитися стримуватися. Оскільки на новій посаді  необережне слово може викликати непередбачувані наслідки набагато швидше, ніж на будь-якому іншому політичному полі.

Власне, Маас не з тих, хто необдумано та квапливо висловлює свою думку, але він впевнений у собі та словолюбний. За це його не люблять, перш за все, у правопопулістській партії “Альтернатива для Німеччини” та у ксенофобському русі “Пегіда”. Маас наразився на їхню критику за ініційований ним закон, що зобов’язує соціальні мережі Facebook та Twitter відповідати за контент, що містить кримінально карані висловлювання. Відповідати – означає видаляти.

Для правих він “зрадник”

Цей закон критикують і такі журналістські організації, як “Репортери без кордонів”, оскільки він, на їхню думку, становить загрозу свободі преси. Але ворожість та погрози Маас отримує тільки з правого табору. Він не дає себе залякати – зовсім навпаки: незадовго до набуття законом чинності 51-річний міністр презентував книгу “Повстати замість не помічати – стратегія проти правих”. У ній юрист описує свій досвід поводження з ненависницькими коментарями та противниками, налаштованими на застосування насильства.

Під впливом часто суб’єктивних закидів (“закон про цензуру”) та образ (“зрадник Батьківщини”) Маас турбується про згуртованість суспільства: “Тут закінчується культура спору у нашій демократії”. За межами Німеччини популісти сидять не лише у парламентах, але і в урядах. Тож він має зважати на різкі заяви з таких столиць, як, приміром, Анкара.

Гайко Маас з дружиною Наталією Вернер Гайко Маас з дружиною Наталією Вернер

Модні твіти для міністра закордонних справ – табу

Турецькі політики останнім часом взяли ща моду порівнювати німецьку політику з “нацистськими методами”. Якщо таке пролунає на його адресу, міністру закордонних справ Маасу доведеться стримуватися від бурхливої реакції через Twitter. На користь того, що цей канал зв’язку подобається Маасу та його команді, говорять понад 4 000 твітів та більше чверті мільйона фоловерів.

Новий німецький міністр закордонних справ розглядає вирішення соціальних проблем як спортивний виклик. Його спортивний образ доповнюється тим, що Маас – пристрасний триатлет. Хоча навряд чи він часто займається бігом, плаванням або катається на велосипеді під час своїх подорожей у різні куточки світу. Адже іще в часи, коли він був федеральним міністром юстиції та захисту прав споживачів потрібна була неабияка дисципліна, аби поєднати роботу, яка відбирає багато часу з приватним життям та спортом. Іще одна важлива подія в житті Мааса – у 2016 році Маас, батько двох синів, розлучився з дружиною після 15 років спільного життя та зійшовся з акторкою Наталією Вернер (Natalia Wörner).

Маас не раз ставав героєм публікацій у ЗМІ через свою любов до хорошого одягу. Його мати була швачкою, а батько – кадровим військовим. Саме це, можливо, і пояснює витонченість стилю нового міністра закордонних справ Німеччини.

Потрійний провал лідера у Саарі

Першої невдачі після стрімкого кар’єрного зростання Маас зазнав у 1999 році, коли СДПН програла вибори у невеликій федеральній землі Саар. Маас втратив посаду міністра охорони довкілля, яку він незадовго до того здобув у 32 роки, ставши наймолодшим в німецькій історії міністром. Проте, як лідер опозиції він зміг іще більше закріпити свій політичний талант. На межі тисячоліть його обрали головою земельного осередку СДПН та членом президії партії на федеральному рівні. Внутрішньопартійному підйому протиставлялися дві поразки на виборах у Саарі. Як у 2004, так і у 2009 переміг ХДС. Маас програв і під час дострокових виборів у 2012 році, хоча у новій червоно-чорній коаліції він був міністром економіки та заступником глави уряду.

Прем’єр-міністром тоді була Аннеґрет Крамп-Карренбауер (Annegret Kramp-Karrenbauer), яка нещодавно переїхала до Берліна як генеральна секретарка Християнсько-демократичного союзу. До німецької столиці Маас прибув у 2013 році як міністр юстиції в уряді Анґели Меркель. 47-річний Маас все ще був одним з наймолодших членів уряду і на початку вирізнявся як захисник громадянських прав та свобод. Йому довелося шукати компромісу у суперечках з міністром внутрішніх справ Томасом де Мез’єром (ХДС), зокрема стосовно його негативного ставлення до збереження даних.

Від противника до прибічника збереження даних

Однак після ісламістських атак в Європі він змінив свою думку і став, ймовірно під впливом своїх соратників, прибічником збереження даних, через що критики стали називати його “невдахою”. Після подальших атак, зокрема, і на різдвяний ярмарок у Берліні у 2016 році, Маас знову закликав до більш жорстких заходів. Зокрема, носіння так званого електронного браслета на нозі для потенційно небезпечних для суспільства осіб.

Нещодавні численні поступки Мааса консервативному табору, схоже, не надто змінили його загалом позитивний образ. Інакше СДПН та Анґела Меркель не довірили би розумному вихідцю з Саара міністерство закордонних справ. Мабуть, Маас з того рідкого кола політиків, хто попри численні поразки, зрештою виходить переможцем.

DW.COM