Я ніколи не відповім дружньо ані на «Хайль», ані на «СлаваКпсс»…

Спробую так м‘якесенько висловитися на складну тему.
Просто побачив вже у кількох варіаціях: «Не вітайте мене! Не кажіть мені ХВ! Не… Бо я не святкую, бо я іншого віросповідання…». І оце ось все.

Бачте, я вирішив для себе, що таки треба поважати людей довкола себе і те, що для них важливо. У тому числі, що коли вони вітаються зі мною у властивий їхній культурі/вірі/нації спосіб – вони передовсім діляться зі мною своєю радістю. Я вирішив так вважати, а не шукати у їхніх діях замаху на свою систему цінностей.
І тому, коли я бачу у свого друга привітання з Песахом, я з радістю скажу йому Хаг Песах Самеах, а знайомого мусульманина привітаю з настанням нового циклу Хіджри. Римо-католику з Польщі відповім «Воістину воскрес» на його «змертвихвстал» на тиждень раніше і так далі. І не стану при цьому менш православним, певен цього. Це вже якщо після привітання починається нав’язливе намагання мене кудись тягти силоміць у іншу систему, то відповідь може бути м’якою негативною чи різкою, залежно від інтенсивності намагань.
Є і винятки. Я ніколи не відповім дружньо ані на «Хайль», ані на «СлаваКпсс», приміром.

От, чомусь вирішив про це написати. Бо ми таки живемо у надзвичайно різноманітному світі. І нема на те ради.

Роман Коляда