Ювілей, посольство і руйнівник на ім’я Дональд Трамп

Світ у вогні та диму. Те, що відбувається у Секторі Гази, – більше, ніж новини. Вони стають символом небезпеки, що йде від оскаженілого від влади Дональда Трампа, вважає Інес Поль.

Що керує цим чоловіком, який дає вказівку саме в день 70-ї річниці вигнання палестинців з нині ізраїльських території урочисто відкрити нове посольство США? Будинку, який на половину розташований на території Східного Єрусалима. Там, де палестинці хочуть розмістити уряд у випадку досягнення рішення двох держав. Це дипломатичний удар в обличчя багатьох палестинців. Такий крок хоч і не виправдовує насильницького протистояння, але він свідомо провокує палестинців та бере в розрахунок, що й на організаторів відкриття лягає провина за загострення ситуації. Тож відповідальність за велику кількість загиблих та поранених лежить, у тому числі, й на Дональді Трампі.

Що керує цим чоловіком?

Що керує цим чоловіком, що він одним лише підписом знищує важко виборений атомний компроміс з Іраном, не порадившись при цьому зі своїми колишніми європейськими союзниками та не узгодивши з ними подальші кроки? І який таким чином щонайменше бере в розрахунок подальшу ескалацією на Близькому Сході. І нібито ненароком викликає екзистенційну кризу мирного співіснування з та всередині Європи, яке існує вже 70 років. Що керує цим чоловіком, який, схоже на все, докладає усіх зусиль для того, аби знищити досягнення свого попередника, не маючи уявлення про те, що має слідувати за цим актом знищення?

Інес Поль Інес Поль – головна редакторка DW

Дональд Трамп іще ніколи не працював як демократично обраний політик. Він не виріс у цьому ремеслі, яке працює за принципом “давати і брати”, яке полягає у важкій боротьбі за компроміси, зважування переваг і недоліків, в ідеальному випадку – завжди з урахуванням наслідків політичних кроків, зокрема й тих, які можуть лежати в далекому майбутньому.

Варто лише подивитися на обрані ним самим символи своєї влади. Це позолочені літери його імені, розміщені на хмарочосах, які мають доводити: дивіться, я витаю над усім. І я можу робити, що захочу. Літери, які оголюють справжній імпульс усім його діям, який називається не “Америка передусім”, а “Трамп передусім”.

DW.COM

В усвідомленні цього насправді немає нічого нового. Але цими днями видною стає руйнівна сила цього чоловіка. У Дональда Трампа немає плану Б. Він не думає про наслідки своїх дій, які стануть відчутними, можливо, через чотири чи вісім років. Йому байдуже, як його дії і його словесні випади вплинуть на країни поза межами Сполучених Штатів.

Він демонструє владу, бо він може. Завжди з думкою про те, аби забезпечити собі максимальну увагу. А її найлегше забезпечити собі тоді, коли з великим апломбом знищуєш якісь речі.

Саме в цьому причина того, що він переносить посольство США (з Тель-Авіва до Єрусалима, – Ред.) саме в цей день. І саме цим пояснюється, чому він розтрощує угоду з Іраном, не знаючи наслідків цього кроку.

Прокидайтеся, Німеччино і Європо!

Для Європи й Німеччини це означає ні багато, ні мало, але те, що нарешті потрібно прокинутися: через сім десятиліть після завершення Другої світової війни Європа має подорослішати. І до цього належить, зокрема, й брати на себе зовнішньо- та військово-політичну відповідальність. Німеччина повинна нарешті набратися мужності та знову вкладати гроші у свій Бундесвер. Попри те, що досі багато хто міг спокійно обходитися лише умовно обороноздатною армією.

Британці повинні для себе розібратися, яким чином вони хочуть і можуть співпрацювати з Францією і Німеччиною після Brexit. Та передусім Європа має знайти шлях, як зупинити внутрішній розпад та докласти нових зусиль, аби визначити для себе, у якій спільноті ми хочемо в майбутньому жити разом.

Це означає великі виклики та багато непередбачуваного. Але чітко зрозуміло одне: на країну, якою керує така людина, як Дональд Трамп, не просто не можна більше покладатися – це навіть небезпечно робити. Ілюстрації сцен, які цими днями розігруються на кордоні з Сектором Гази, є сумним доказом того, наскільки невідкладно потрібно діяти.

Цей коментар є висловленням особистої думки автора, яка може не збігатися з позицією української редакції і Deutsche Welle загалом.