популісти, схоже, терплячі до в’їдливих постів та мемів

Популісти задають тон у європейських соціальних мережах. Втім, сповнені ненависті пости у Facebook та Twitter не такі вже й поширені, як ви думаєте. Ми проаналізували 40 тисяч коментарів, і ось результат.

Політична ідеологія – головна причина грубих, образливих або ненависних коментарів у соціальних мережах. Такий результат чотиримісячного проекту, який проводили журналісти у чотирьох європейських країнах.

Коментарі, які постять на сторінках політиків з лав правих популістів у Facebook та Twitter – найбільш образливі й спрямовані проти обраних посадовців з центристських чи лівих партій. Більш того, відомі жінки-політики у Франції та Італії зазнають найбільш болючих висловів.

Водночас, під час дослідження також з’ясували, що сповнені ненависті коментарі менш поширені, ніж політично коректні, і що дієвий спосіб приборкати їх – коли провідні політики беруть на себе ініціативу.

Це одні з головних висновків чотиримісячного проекту, який провели журналісти у Франції, Німеччині, Італії та Швейцарії. Було досліджено понад 40 тисяч коментарів, які запостили у Facebook та Twitter з 21 лютого по 21 березня на сторінках 320 політиків, яких обрали випадково. Використовувалась рейтингова система на основі вже створеної неурядовою організацією “Article 19”, яка захищає свободу слова.

Дослідження провели в той час, коли політика стає більш полярною й уряди шукають відповіді на поширення мови ненависті, часто ухвалюючи закони, які змушують адміністраторів соцмереж видаляти пости.

За словами юридичного радника “Article 19” Ендрю Сміта, соцмедіа важко заохочувати раціональний політичний дискурс без стримування поглядів. Його неурядова організація побоюється, що технічні рішення, такі як фільтри та налаштування алгоритмів, можуть призвести до непотрібної цензури. “Фокусування на діях самих політичних лідерів, а не на платформах – ось правильний напрямок”, – вважає Сміт.

Пости у соцмережах правих і популістських політиків викликали більш образливі коментарі, ніж ті, що є на сторінках обраних чиновників з центристських чи лівих партій. 6% постів щодо французьких та італійських політиків були грубими. Менший відсоток образливих висловів був спрямований на швейцарських та німецьких політиків – 4,8% та 4,5% відповідно.

Центристита ліві – улюбленці ​​тролів

На сторінках правих і популістських політиків у Facebook та Twitter - найбільш образливі коментарі На сторінках правих і популістських політиків у Facebook та Twitter – найбільш образливі коментарі

Водночас, є тенденція, що образливу риторику використовують, щоб нападати персонально на ключових посадовців. Невелика група політиків у кожній з країн, які досліджувались, отримала досить високу порцію ненависті. Всі ці політики були з центристських або лівих партій.

Зокрема, міністерка охорони здоров’я Італії з партії “Популярна альтернатива” Беатріче Лоренцін (Beatrice Lorenzin) та італійський політик з Демократичної партії Давіде Маттьєлло (Davide Mattiello), представниця Лівих Улла Єльпке (Ulla Jelpke) у Німеччині та французькі політики Аврора Берже (Aurore Berge) з партії президента Франції Еммануеля Макрона “Вперед!” та представник “зелених” Ерік Алозе (Eric Alauzet).

Німецький політик Міхаель Бранд (Michael Brand) з ХДС накликав на себе гнів тролів після того, як написав, що йому “огидно”, що депутати від правопопулістської партії “Альтернатива для Німеччини” відвідали офіційних осіб у Сирії після того, як уряд Ассада використав хімічну зброю. Сторінка у Facebook під назвою “Друзі АдН” поширила пост консервативного політика, додавши: “Залиште милий коментар пану Бранду”.

В Італії закон про обов’язкові вакцинації спричинив “наїзди” на його ініціаторів. Їх називали “бастардами” і казали: “Я проклинатиму вас, доки зможу дихати”. А найбільш образливим коментарем було “За те, що ви зрадили Італію та італійців є лише одне вирішення проблеми: розстріл”.

Незгода з політиками – необхідна річ для демократії. Раціональні люди, обговорюючи важливі теми дня, потребують різноманітних точок зору, щоб досягти компромісів та ухвалити дієве законодавство. А гнів цілком може бути відповідною емоцією на ту чи іншу справу. Утім, це не робить прийнятною мову ненависті.

Кодекс поведінки в мережі працює?

DW.COM

Зібрані дані свідчать, що більшість політичних дискурсів з політиками – ввічливі. Було знайдено мало прикладів можливих незаконних ненависних висловлювань. Крім того, дослідники виявили, що ці приклади зникають з Facebook.

Це може означати, що Кодекс поведінки в мережі, розроблений в ЄС у 2016 році, щоб протидіяти мові ненависті онлайн, працює. Хоча це складно оцінити, оскільки платформи соціальних мереж непрозорі щодо того, які пости та публікації вони видаляють.

Втім, ці правила стосуються того, коли люди буцімто коректно розмовляють між собою. Тож крайні праві політики вбачають у зусиллях втрутитися в те, як вони говорять, придушення свободи вираження.

Популісти залучають підтримку, підбурюючи емоції та страх

Образливий пост проти мігрантів, щоб їх видернути і вони повернулися, звідки прийшли Образливий пост проти мігрантів, щоб їх “видернути” і вони повернулися, звідки прийшли

Ще одна проблема – чи хочуть політики, щоб керували тим, як вони говорять. Зібрані дані свідчать, що популісти, схоже, терплячі до в’їдливих постів та мемів.

Втім, не всі популісти обирають конфронтацію. Наталі Рікі (Natalie Ricki) зі Швейцарської народної партії на своїй сторінці в Twitter не виходила за межі пристойного і постила як кумедні коментарі – наприклад, фото подорожі поїздом до парламенту разом із членом іншої партії, так і більш серйозні політичні заяви.

Політики, які постили лячні та емоційні коментарі, як правило, генерували більш образливі коментарі, адресовані певним групам. Їхні меседжі були зневажливими щодо мігрантів, мусульман, феміністок і традиційних ЗМІ.

Це було у більш ніж 9% коментарів, які поширювались з профілів нових правопопулістських лідерів Італії. Коментарі на кшталт “найманці-загарбники Сороса” або “мігранти, які знищують Флоренцію”.

У Німеччині в соціальних мережах переважає обурення мігрантами. У Франції ж – сексистські коментарі. А в Італії поширені як антимігрантська риторика, так і сексизм. Приміром, коментарі на адресу Марії Елени Боскі (Maria Elena Boschi) з Демократичної партії Італії різняться від “Ти прекрасна!” до “Ти хвора”. У Швейцарії коментарі були особливо ганебні щодо африканських мігрантів та “лівих грабіжників”.

Infografik Hass-Kommentare in der Politik UK

Залякування користувачів може зашкодити демократії, ставши холодним душем для людей, які можуть припинити обговорювати питання, побоюючись, що їх атакуватимуть.

Ендрю Сміт з неурядової організації “Article 19” зазначає, що політики могли б докласти зусиль та пропагувати на своєму прикладі коректний дискурс.

“З плином часу, можливо, будуть якісь корегування, але, я думаю, що це вимагає від політиків більш активної ролі в тому, як вони ставляться до манери спілкуватися інших людей і як вони самі ініціюють дискусії”, – вважає він.