Рік безвізовому режиму України і ЄС: зміни у паперах і у свідомості

Рівно рік тому громадяни України отримали можливість подорожувати до країн Шенгенської зони за безвізовим режимом. DW підбиває підсумки першого року його дії.

Запровадження безвізового режиму між ЄС і Україною відкладалося стільки разів, що багатьом здавалося, що цей день вже і не настане. Утім, 11 червня 2017 року, після усунення безлічі законодавчих, бюрократичних та технічних бар’єрів, українці таки нарешті отримали довгождану змогу подорожувати до 26 країн Шенгенської зони за наявності самого лише біометричного паспорта і без необхідності оформлювати візу. Президент України Петро Порошенко заявив тоді, виступаючи на урочистому концерті на Європейській площі в Києві, що “Україна вступає в нову історичну епоху й ця подія знаменує остаточний розрив нашої держави з Російською імперією, а українського демократичного світу – з авторитарним “русским миром”.

Infografik Visum-freie Einreise von der Ukraine in den Schengenraum RU

На відміну від Грузії, щодо якої у ЄС вже лунають претензії щодо порушення умов безвізового режиму, через рік після скасування візових вимог для українських громадян, оглядачі, загалом, говорять про успішні перші підсумки його дії з Україною. За даними звітів Європейського агентства з охорони зовнішніх кордонів Frontex, уже за перші три місяці дії безвізового режиму потік українських громадян, що прямували до Шенгенської зони, зріс на 15 відсотків. Водночас кількість українців, яких затримували прикордонники у країнах ЄС (найбільше у Польщі) через фіктивні візи, значно скоротилася, зазначається у звіті Frontex.

Як повідомив DW заступник керівника прес-служби Держприкордонслужби України Олександр Тихонов, починаючи від 11 червня 2017 року, безвізовим режимом з ЄС скористалося вже понад 510 тисяч громадян (станом на травень 2018 року). За його даними, відмовили у в’їзді до країн Євросоюзу близько 1500 особам. Дві найпоширеніші причини відмови – відсутність належних документів та недостатні мінімальні кошти на перебування, пояснив Тихонов.

Відчуття свободи

Відомий український блогер і модель Святослав Бойко – один з тих, хто за цей рік скористався перевагою безвізових поїздок до країн ЄС. “Це свобода, коли ти можеш просто сісти в поїзд Київ-Перемишль і вийти собі у Польщі, а у тебе просто перевірять документи в поїзді. Це приємно”, – каже молодий чоловік, але зауважує, що й раніше мав річну шенгенську візу і регулярно гостював у країнах Євросоюзу.

Святослав Бойко Святослав Бойко не уявляє свого життя без подорожей. На фото: мандрівка до Греції

Тож для Святослава та багатьох його знайомих і друзів безвізовий режим з ЄС приємно спростив життя, але радикально його не змінив. “Для тих хто їздив – вони і їздять, і оцей “безвіз” на них особливо не вплинув. У мене біометричний паспорт всього-на-всього два чи три місяці”, – розповів Бойко у розмові з DW.

“Як у раю побували”

Натомість справжньою революцією свідомості безвізовий режим став для учасниць аматорського фольклорного ансамблю “Берегиня” зі села Козацького, що на Чернігівщині. Їх фото з реєстрації в аеропорту “Бориспіль” вразили інтернет, а самих учасниць колективу користувачі соцмереж відразу ж нарікли “безвіз-бабусями” та навіть жартували про “безвіз животворний”.

Справді, як згодом з’ясувалося, усі учасниці гурту, найстаршій із яких виповнився 81 рік, прямували за “безвізом” із новенькими біометричними паспортами на музичний фестиваль до Угорщини. Як розповіла в розмові з DW одна зі солісток “Берегині” Катерина Бурзак, перед їхньою першою поїздкою за кордон усе село хвилювалося, навіть не спали цілу ніч. З Угорщини повернулися під сильним враженням. “Все на вищому рівні. Краса! Ми ж з роду і літаком не літали. Уперше за кордоном. Це не можна передати словами! Наче ми побували в раю!”, – каже Катерина Іванівна. А на запитання, чи смакували бабусям шпондерки з паприкою та традиційний гуляш, відповідає тільки: “Ой-ой-ой”.

Безвіз-бабусі з гурту Берегиня Фото “безвіз-бабусь” з гурту “Берегиня” перед першою у житті подорожжю закордон наробило галасу в інтернеті

На думку експертки брюссельського аналітичного центру EPC Аманди Пол, саме у поступовому падінні ментальної “залізної завіси” і є головне досягнення скасування віз. Особливе значення це має для найстарших і наймолодших, передусім, студентів – а отже, як правило, і найменш забезпечених, які раніше через наявність візових вимог про подорож до Європи могли лише мріяти. “Гадаю, що старше покоління мало дуже специфічне уявлення про Європу, можливо, як про якесь екзотичне чи загадкове місце. Але тепер, коли ці люди отримали можливість її відвідати, то й, очевидно, склали для себе інше враження”, – сказала вона у розмові з DW.

Але й надалі бар’єром для багатьох залишається фінансове питання: для багатьох українців курс гривні до євро робить відпочинок у Європі і надалі не конче доступним. Адже за один євро доводиться давати близько 30 гривень. Однак, статистика свідчить, що зарплати в Україні зростають. До того ж, розширення в Україні діяльності бюджетних авіаліній та автобусних перевезень дозволяють багатьом краще спланувати поїздку й заощадити кошти.

“Безвіз” і трудова міграція

Запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС сталося на тлі жвавої трудової міграції з України. Лише в Польщі, за даними, які навів на початку року польський прем’єр Матеуш Моравецький, нині перебуває 1,5 мільйона українців. На робочу силу з України зараз розраховують і німецькі фермери, у Чехії чекають українських медсестр, а Словаччина спрощує для українців процедури працевлаштування. Природно, що перед запровадженням безвізового режиму, який хоч і не дає права на працевлаштування, усе ж висловлювались побоювання, що “безвіз” сприятиме міграційним настроям.

Та за оцінками експертки представництва Міжнародної організації з міграції в Україні (МОМ) Варвари Жлуктенко, ці речі між собою не пов’язані. “Загалом ми не можемо говорити, що “безвіз” якось значно вплине на картину трудової міграції з України”, – сказала вона в розмові з DW. Водночас Жлуктенко радить дочекатись комплексних досліджень на цю тему, аби робити конкретніші висновки.

Нові правила перетину кордону очікуються з 2020 року

Тим часом громадяни України продовжують масово оформлювати біометричні паспорти, необхідні для безвізових подорожей, хоча й багато хто робить це про запас. Та такого шаленого ажіотажу, як перед початком “безвізу”, вже не спостерігається. У Державній міграційній службі України навіть прогнозують значне падіння попиту на біометричні закордонні паспорти. “Ми робимо все можливе, щоб уникнути ажіотажу та черг. Кількість обладнання в підрозділах міграційної служби за останні два роки зросла втричі. Якщо говорити про закордонні паспорти, ми очікуємо спад попиту”, – заявив українським ЗМІ прес-секретар відомства Сергій Гунько.

Чинні правила перетину кордону країн Шенгенської зони, як очікується, зберігатимуться до 2020 року. Тоді в ЄС має запрацювати нова система реєстрації в’їзду та виїзду громадян третіх країн, яка має пришвидшити перетин кордону. Нові правила стосуватимуться і українців. Утім на цьому етапі всі подробиці дії нової системи поки що не відомі.