“Повстання” проти Порошенка у Верховній Раді: чи готовий президент на поступки?

Розбіжності між партнерами по парламентській коаліції вже давно були помітні. Однак такого публічного протистояння, як у четвер, 5 липня, під час спроби оновити Центральну виборчу комісію (ЦВК) України, ще не було.

“Авантюра” не пройшла

“Це нагадує політичну авантюру входити у зняття ЦВК, не маючи чіткої конструкції наступного складу ЦВК. При цьому – 14 кандидатів на 13 посад. Рішення комітету – всі підходять. Хто з них зайвий? Цю авантюру не можемо розпочинати”,-  заявив у четвер з трибуни керівник фракції “Народний фронт” Максим Бурбак.

Йдеться про подання президента Петра Порошенка на призначення 14 нових членів ЦВК. При цьому вакантних посад у ЦВК наразі лише 13. Ще 1 червня 2014 року завершився термін повноважень 12 з 15 членів ЦВК, а 3 лютого 2017 року – і 13-го члена комісії. Але чому “Народний фронт” називає це авантюрою? Адже Петро Порошенко передав Верховній Раді своє подання на призначення нового складу ЦКВ ще на початку лютого. З цього часу відомі всі прізвища і кількість кандидатів, яку пропонував президент. “Про те, що є проблеми з ЦВК, ми говорили ще з лютого. Але до кінця не вирішене питання винесли в зал і хотіли поставити на голосування. Мабуть, це було більше емоційне рішення “, – сказав DW депутат від фракції “Народний фронт” Ігор Лапін. Експерти припускають, що активізація голосування за новий склад ЦВК пов’язана з наближенням виборів, які міжнародні партнери вимагають від України провести з максимальною відкритю та за легітимної ЦВК.

Узурпація влади?

Після спроби пропрезидентської фракції активізувати питання оновлення ЦВК неочікувано “фронтовики” зажадали, аби серед кандидатів були представники усіх фракцій, зокрема Опозиційного блоку. Опозиційний блок вже давно надав президенту дві своїх кандидатури для оновлення ЦВК, однак Петро Порошенко був готовий включити у список лише одного кандидата. Зрештою же, не включив від цієї фракції жодного.

Наразі шість кандидатів делегує “БПП”, троє – “Народний фронт”, по одному – “Самопоміч”, “Батьківщина”, “Радикальна партія”, “Воля народу” та “Відродження”. Без свого кандидата залишився “Опозиційний Блок”.  При цьому кандидата від “Волі народу” називають креатурою Адміністрації президента. Усього 14 кандидатів на 13 вільних місць.”Треба подання на 13 кандидатів на 13 посад. Далі продовжити консультації, щоб усі фракції і групи були представлені, щоб не було навіть натяків на можливість узурпації кількості членів ЦВК в одних руках”, – озвучив ультиматум Максим Бурбак.

DW.COM

Вимогу “фронтовиків” переглянути кількісний і якісний склад кандидатів на оновлення ЦВК підтримали більшість фракцій і депутатських груп. Тому під час рейтингового голосування щодо готовності підтримати новий склад ЦВК, за поданий президентом проголосувало лише 189 народних депутатів. “Центральну виборчу комісію треба було змінити 3 роки тому так, як це передбачено Конституцією. Але через прагнення президента Порошенка в ручному режимі керувати ЦВК до сих пір норма Конституції не виконана. Ми за те, щоб змінити склад ЦВК, але ми категорично проти того, щоб новий склад ЦВК 10 із 15 нових членів були контрольовані Порошенко, тому що треба йти чесно перемагати, а не фальсифікувати вибори”, – заявив Олег Ляшко і заявив, що віднині на Україну чекає політична криза.

Ситуативна більшість

Після  таких звинувачень фракція Блок Петра Порошенка “образився” на партнерів по коаліції і парламентських союзників та голосно грюкнула дверима, заявивши, що не голосуватиме за жоден законопроект у Верховній Раді, поки народні депутати не оновлять склад Центральної виборчої комісії. Натомість, попри бойкот фракції БПП, Верховній Раді вистачило голосів, щоб прийняти в першому читанні законопроект. Хоча йдеться про суто технічний документ, вже сам факт результативного голосування без президентської фракції став показовим: в Раді може працювати і ситуативна більшість. “Нам було самотньо без БПП, але парламент працює”, – каже Ігор Лапін. У фракції Блок Петра Порошенка своє бачення ситуації. “Депутати раділи , як діти, коли влаштували “ширку” (“широку” коаліцію – Ред.) – Всі, окрім БПП, й за принципом “на зло маме отморожу уши” проголосували технічний закон, аби тільки не зміну ЦВК й без БПП”,-  написала на свої сторінці у Фейсбук представниця фракції Блок Петра Порошенка, віце-спікер Ірина Геращенко. Вона вважає, що частина парламенту взяла на себе політичну відповідальність за те, що ймовірно на наступних виборах працюватиме стара Центральна виборча комісія. “ЦВК імені Януковича- Охендовського залишається. Більше не вдасться перекладати з хворої голови на здорову відповідальність за стару ЦВК”, – написала Геращенко.

Чи піде Порошенко на поступки? 

До виборів президента України менше року, проте досі не відомо, хто буде визначати правила гри. Політолог, доцент Київського університету Шевченка Петро Олещук не виключає, що після “загострення” відносин питання ЦВК президент більше не форсуватиме , а консультації щодо цього депутати перенесуть на осінню сесію, оскільки Петро Порошенко не  полишить своїх амбіцій щодо контролю над комісією. “Президент хоче одноосібно контролювати ЦВК, але парламент не хоче в цьому брати участь. Тому ситуація безвихідна, тому що  альтернатива – це лише збереження старої ЦВК, легітимність якої можуть після виборів поставити від сумнів і оскаржити всі результати”, – сказав Олещук DW.

Однак все може змінитись. Голова Верховної Ради, член партії “Народний фронт”  Андрій Парубій не виключає, що склад Центральної виборчої комісії вдасться оновити ще влітку, до кінця сесії. “Є ще надії, що питання ЦВК може бути вирішене наступного тижня”, – заявив він. У “Народному фронті” розраховують на те, що наступного тижня президент зробить нове подання, викресливши з нього одного “зайвого” кандидата. Ним, переконані в НФ, має стати кандидат від БПП. Або ж депутати зареєструють законопроект про розширення кількісного складу всієї ЦВК , аби всі кандидати від всіх парламентських фракцій потрапили в новий склад комісії. Після цього запропонований список президента затвердять, а за кількох додаткових членів “розширеної” ЦВК проголосують вже восени, аби не загострювати політичну кризу в країні.