Будинок на площі Ринок

Рятувати середньовічні кам’яниці Львова допомагають німецькі каменярі. Група фахівців ділиться досвідом з українськими майстрами. За два тижні реставратори поїдуть до Німеччини, де продовжать навчання.

Міжнародний діалоговий проект для каменярів працює в Україні ще з 2011 року. Для цього у Львові щоразу вибирають якусь архітектурну пам’ятку, яку треба врятувати від руйнації. А от в Німеччині українські каменярі вже кілька років займаються ревіталізацією барокового терасового саду у містечку Кірхгаймболанден. Усі витрати на такий культурний обмін бере на себе  Фонд Eberhard-Schoek, який спеціалізується на модернізації професійної освіти у будівельній сфері в Центральній та Східній Європі. Цього року фонд передбачив на цей проект приблизно 40 тисяч євро.

До делегації,  окрім експертів, входять і студенти, які лише опановують ремесло.  “Передовсім, наша мета – це, звичайно, рятувати архітектурні об’єкти. Але ми також хочемо показати молодим людям важливу роль ремесла в догляді за культурною спадщиною. Тому що молодь подорослішає і візьме на себе відповідальність. А нам потрібна нова генерація, яка буде уміло це робити”, – розповіла керівник проекту Лідія Торн Вікерт.

Будинок на площі Ринок

Цього разу головний об’єкт майстрів у Львові – ренесансна кам’яниця за адресою площа Ринок 5. Вона стоїть на фундаменті старого будинку, зруйнованого у вогні 1571 року.  Будинок кілька разів перебудовували; у різні роки, окрім житла, тут були розміщені: магазин солодощів, алкоголю, ресторан та історичний музей.  За роки кам’яний фасад будинку полущився, деякі елементи втратились. Будинок міська влада збирається реставрувати.

Реставратор робить хімічний аналіз каменю прямо на місці Реставратор робить хімічний аналіз каменю прямо на місці

Але перед тим німецькі експерти беруть на себе процес знесолення каменю фасаду, а також відновлення порогу до будинку. “Якщо пропустити етап знесолення – реставрація втрачає сенс. Сіль, яка з водою, через дощі,вологість, увійшла в камінь, кришить його, тому передовсім треба забрати причину нищення. Ми робимо знесолення целюлозними компресами”,  –  розповідає Дірк Брюггеман-Булгаков, реставратор з Німеччини. До України він приїжджає вже багато років. Спершу співпрацював з  Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ, тепер з фондом Eberhard-Schoek.

За його словами, головна відмінність і водночас недолік української реставрації в тому, що через економію грошей, українські майстри часто пропускають котрийсь з етапів реставрації. Як приклад він наводить палац Бандінеллі на площі Ринок. Там саме пропустили етап знесолення кам’яного фасаду. Будинок відреставрували лише 12 років тому, а з нього вже обсипається штукатурка.

Палац Бандінеллі на площі Ринок - приклад того, як не треба реставрувати Палац Бандінеллі на площі Ринок – приклад того, як не треба реставрувати

Студенти захоплені дослідженнями каменю

Тому на першому ж майстер-класі Дірк Брюггеман-Булгаков покроково показує студентам технологію, яку каменярі мають використати перед початком основних реставраційних робіт: спершу відбір проб каменю, далі змішування їх з реагентами і по реакції – визначення складу сполук, щоб знати, що робити з каменем далі. Такі хімічні досліди з пробірками заінтригували студентів: 6 німецьких учнів та 11 українських скульпторів – студентів Львівського коледжу декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша – уважно не відводять очей від рухів реставратора.

Камінь - це більше, ніж просто матеріал, - усвідомив молодий скульптор Олег Кіра “Камінь – це більше, ніж просто матеріал”, – усвідомив молодий скульптор Олег Кіра

Четвертокурсник з України Олег Кіра каже, що працює з каменем як скульптор, але не знав усіх його властивостей. “Для нас камінь – просто матеріал, а Дірк пояснює його структуру глибше. Думаю, в майбутньому це допоможе мені швидше і легше працювати з каменем “,  – розповідає Олег Кіра.

DW.COM

Ще українського студента дивують деякі каменярські інструменти, яких немає в Україні. За словами Дірка Брюггемана-Булгакова, німецькі каменярі використовують історичні інструменти, аналогічні до тих, які колись використовували і в Німеччині, і у Львові кілька століть тому, бо основна мета їхньої роботи – це відновлення і збереження пам’яток на основі ремесла, як у давні часи. У Львові, констатує він, таке ремесло в радянські часи втратили. Нині супровідні ремісничі каменярські операції, як правило, виконують муляри, а не скульптори. Вони не особливо вникають в особливості каменю. Тому експерт сподівається, що такі культурні обміни повернуть  інтерес до ремесла і в Україні.