Проект доповіді ЄП щодо України: похвала, критика і перспектива членства

Комітет Європарламенту в закордонних справах схвалив проект доповіді щодо України. У ній вказуються на основні здобутки та недоліки Києва у здійсненні реформ. Згадується у документі і перспектива членства України в ЄС.

З моменту набуття чинності Угоди про асоціацію між ЄС і Україною минув понад рік. І тепер у Брюсселі активно взялися за оцінку успіхів та провалів Києва на шляху євроінтеграції. 9 листопада єврокомісар з політики сусідства Йоганнес Ган представив звіт свого відомства. А 12 листопада профільний комітет Європарламенту – в закордонних справах – підтримав 41 голосом проти дев’яти проект своєї доповіді щодо України.

Такі різні доповіді

Її автором є постійний доповідач Європарламенту щодо України Міхаель Ґалер (Michael Gahler). Після засідання комітету він пояснив кореспонденту DW: “Моєю ціллю було цим звітом назвати ті речі, де є позитивний розвиток, а також критично вказати на ті моменти, де є потреба для покращення”. За його словами, 41 голос демонструє “традиційно широку підтримку курсу України”. Розгляд документу на пленарному засіданні Європарламенту очікується у грудні. Ґалер розраховує, що і у сесійній залі знайдеться широка більшість на підтримку його доповіді.

Звіт Єврокомісії займає майже 20 сторінок. Однак, переважно документ є описом поточного стану. Оцінки в ньому складають невелику частину тексту і сформульовані у звичній для цього відомства у дипломатичній манері. Проект доповіді Ґалера на менш як чотирьох сторінках містив набагато більше політичних оцінок. До нього євродепутати подали близько 200 поправок. Більшість із них комітет на засіданні у понеділок пізно ввечері врахував. Дебати 12 листопада не були заплановані.

Що затьмарює підтримку реформ

У проекті визнається прогрес, який Україна здійснює на шляху євроінтеграції. Водночас комітет приділив більше уваги тому, що шкодить підтримці реформ серед населення. Згідно з ухваленими поправками, ця підтримка “страждає через розчарування людьми соціальними умовами, що погіршуються, непевність щодо майбутнього, незадоволення політикою реформ уряду, продовження впливу олігархів і продовження традиційної корупції в державних установах”. Ці формулювання засновуються на пропозиціях фракції Лівих, але вони знайшли підтримку представників майже всіх фракцій.

Новим є і пункт, у якому перешкодами до реформ називається спадок минулого: “правова невизначеність, велетенська кількість законів, які частково суперечать один одному, спротив з боку олігархів та інших особистих інтересів, корупція, кумівство”.

Україну хвалять за реформи

Водночас комітет і посилив ту частину, де Україну хвалять за досягнення. У початковому варіанті це були реформи в енергетиці, охороні здоров’я, пенсійному забезпеченні, освіті та децентралізації. Низка угорських євродепутатів хотіли прибрати освітню реформу з переліку. Адже конфлікт між Будапештом і Києвом щодо закону про освіту триває і досі.

Утім, освітню реформу не прибрали з тексту. Але й до угорських депутатів дослухалися. У проекті Київ закликають “швидко” перейти до дій у його намірі змінити закон про освіту відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії. Нагадаємо, жодної зміни до цього закону досі не внесли. Проект доповіді також закликає, “щоб закон впроваджували цілковито на основі предметного діалогу з представниками національних меншин, включно з законодавчим подовженням перехідного періоду до 2023 року та регулюванням винятків для приватних шкіл”.

А ще комітет додав похвалу за реформи державного управління, державних закупівель, у сфері безпеки й оборони, банківського сектора та стабілізації економіки. “З часу підписання угоди про асоціацію у 2014 році Україна зробила більше проєвропейських реформ, аніж за всі попередні роки незалежності України”, – йдеться, зокрема, у проекті доповіді.

Корупція та напади на активістів

Посилив комітет і критику щодо корупції. У початковому варіанті віталася робота НАБУ та вказувалося на “проблематичне” втручання генерального прокурора України. Тепер же додали наголос на необхідності збереження незалежності НАБУ. Також внесли заклик до ефективного розслідування звинувачень на адресу спеціального антикорупційного прокурора щодо підривання рослідувань НАБУ. Як відомо, вже понад півроку триває конфлікт між керівниками НАБУ і САП Артемом Ситником і Назаром Холодницьким. Крім того, євродепутати хотіли би побачити з боку української влади системні результати у покаранні корупціонерів на всіх рівнях.

Якщо у своєму звіті Єврокомісія просто нагадує Києву про його зобов’язання скасувати обов’язок подавати е-декларації для активістів-антикорупціонерів, то у проекті доповіді євродепутати це називають “справою високого пріоритету”. Також вони “рішуче засуджують зростання кількості фізичних атак на активістів, які борються за громадянські права, та журналістів”.

Комітет підтримав поправку, згідно з якою він “дуже сильно шкодує” через відсутність ефектиного розслідування нападів на активістів і журналістів, що демонструє убивство радниці мера Херсона Катерини Гандзюк. Проект доповіді “закликає владу притягти до відповідальності підбурювачів і виконавців цих атак та покласти край безкарності за ці злочини”.

DW.COM

Три завдання та перспектива членства

Гострішим став проект доповіді і щодо політики Москви. У ньому засуджується продовження “російської агресії у східній частині України”, незаконна анексія Криму та Севастополя та “окупація Росією окремих районів Донецької та Луганської областей”. Також євродепутати закликають до створення формату переговорів “з деокупації Кримського півострова” за участі ЄС.

Проект доповіді заохочує Україну зосередитися на кількох пріоритетах: “створенні ефективних законодавчих рамок для боротьби з корупцією (…); реформі децентралізації; деолігархізації та приватизації”. Адже депутати занепокоєні подальшим перерозподілом багатства на користь олігархів і зростанням бідності значних частин населення. Ґалер підсумовує, що в ухваленому комітетом варіанті доповідь як вкаже на недоліки, які слід виправити, так і підтримає “справжніх реформаторів”.

Якщо Європарламент підтримає цю доповідь у нинішньому вигляді, то у ній буде пункт, який розходиться з нинішньою позицією ЄС. Адже комітет схвалив поправку польських євродепутатів Юлії Пітери та Даріуша Росаті, яка вказує, що Україна “може подати заявку на членство у ЄС в разі відповідності Копенгагенським критеріям і принципам демократії”.