Там в Закарпатті – диво…

Там в Закарпатті, де вже прокладені людські дороги в горах, як на цьому напрямку наприклад, дуже швидко зростає туристичний бізнес.

Скрізь видно нове будівництво. У селах- охайні будинки, прикрашені гірляндами, пофарбовані, чистенькі, як правило, кілька церков (часто поряд з православною стоїть і греко-католицька) у гарному стані.

Не бачив закинутої господарем чи занедбаної хати взагалі, а тим більше церкви. На відео- православна церква в Межигір’ї. Таке враження, що ти не в селі у горах, а в київській церкві опинився.

В кожному великому селі є супермаркет (тут місцева мережа АВС). Села багатолюдні. Селище Межгір’я наприклад має ~10,000 жителів, село Синевір поряд – більше 5,200.

Тут більшість людей ментально інша, для них європейський стиль життя, утримання будівлі в належному стані, естетика власної оселі є звичнайними.

Цікаво і дещо несподівано.
Дізнався, що навіть не “лижний” зимовий сезон є основним. Більше ніж взимку відпочиваючих восени, навесні і літом.

У людей немає депресивних настроїв.

Всі привітні, усміхнені до нас, радо пояснюють якщо звертаємося, охоче підтримують розмови. Ніхто нікуди не поспішає і на все у них вистачає часу.

Природа кругом така, що для зйомок якихось фільмів-феєрій і казок зовсім не потрібні додаткові декорації. Дивишся і відчуваєш як вона (природа) робить тобі прямий масаж очей…

З Різдвом Вас.

Volodimir Bondal

і