Мюнхен-2019: кого більше остерігається Європа – Трампа або Путіна?

Мюнхенська конференція з безпеки відкрилася оптимістичними заявами про згуртованість НАТО з огляду на старі та нові виклики. Але впевненості не додалося. Репортаж DW.

На подіумі звучали слова про російську агресію в Україні, необхідність посилювати НАТО і стримувати Росію в Європі. У залі по-дружньому обіймалися колишній генсек НАТО Хав’єр Солана і деякі члени російської делегації. Це – сцени 55-ї Мюнхенської конференції з безпеки, що відкрилася в п’ятницю, 15 лютого, в столиці Баварії. Сотні політиків, військових і експертів, десятки глав держав і урядів зібралися у фешенебельному готелі “Баварський двір”, щоб обговорити, куди рухається світ і як реагувати на нові виклики.

Повернення “холодної війни і стримування Росії

Сердечні обійми і посмішки, які дозволяли собі в основному відставні російські й західні політики, нагадували, що зовсім нещодавно відносини були іншими. Сьогодні така демонстративна симпатія різко контрастувала з дедалі жорсткішим тоном між Росією і Заходом. У перший день Мюнхенської конференції найбільш різкі заяви прозвучали з вуст глави британського МЗС Гевіна Вільямсона, який разом зі своєю німецькою колегою Урсулою фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) виступив на відкритті.

DW.COM

Росія залишається загрозою для нашої безпеки”, – сказав Вільямсон, згадавши порушення ДРСМД, інцидент у Керченській протоці, російські кібератаки, отруєння Скрипаля, ПВК Вагнера. “Старий суперник повернувся на сцену”, – підсумував англієць і пообіцяв, що відповіддю буде стримування – термін часів “холодної війни”. Як приклад такого стримування він назвав вчення дев’яти країн НАТО в Балтійському морі, що готуються. Хоча при цьому Вільямсон наголосив, що двері для діалогу з Москвою відкриті.

Про те, що часи протистояння остаточно повернулися, говорить і той факт, що в газеті The Security Times, котра видається Мюнхенською конференцією із заголовків експертних есе зі словами “холодна війна” зник знак питання. На перших 12 сторінках нинішнього випуску газети Росія згадувалася майже в кожній статті – від тез глави німецького МЗС Гайко Мааса (Haiko Maas), котрий недавно безуспішно намагався бути посередником між Москвою і Вашингтоном у питанні ДРСМД, – до американського аналітика Роберта Кагана, який розмірковує про загрозу авторитаризму для ліберальної західної моделі державного устрою. “Сьогодні ми знаємо Путіна, у якого великі амбіції, але поки немає можливості їх реалізувати. Він шанує Сталіна, але він – не Сталін, – пише Каган. – Але яким був би Путін, якби він був менш стриманий? Якою була б Росія, що відновила свої радянські й імперські кордони?”

Що найбільше турбує Європу

Перший день Мюнхенської конференції чітко показав, у якій складній ситуації в мінливому світовому порядку опинилася насамперед Європа. Саме тому господар форуму, колишній німецький дипломат Вольфґанґ Ішинґер (Wolfgang Ischinger) виступив на відкритті, вдягнувши поверх костюма синій светр з прапором Європейського Союзу – колом із 12 зірок. Це і натяк на вихід Великобританії з ЄС – Brexit, що наближається в кінці березня; і бажання привернути увагу до того, що Європа має готуватися до нової епохи суперництва супердержав – США, КНР і РФ, на що вказується в доповіді Мюнхенської конференції. Поки ЄС до цього погано готовий, вважає Ішинґер.

На тлі Brexit міністри оборони Німеччини та Великобританії демонстрували згуртованість і обіцяли продовжити військову співпрацю в рамках НАТО. Великобританія – ядерна держава, і її вихід з ЄС серйозно послаблює військовий потенціал організації.

Але найбільше учасників Мюнхенської конференції непокоїть майбутнє відносин зі США. Це повязано з тим, що президент Дональд Трамп на початку свого правління поставив під сумнів не лише ефективність альтянсу, а і його суть – колективну безпеку. Очільник Білого дому натякав, що США можуть і не захистити партнерів по НАТО, якщо ті не будуть витрачати більше грошей на оборону. У відповідь на неодноразову критику з Вашингтона міністр оборони ФРН фон дер Ляєн відзначила, що Трамп правий, і що Німеччина зберігає відданість своїм зобовязанням в рамках НАТО – довести витрати на оборону до двох відсотків ВВП. 2019 року цей показник становить 1,31 відсотка.

Чи можуть США вийти з НАТО?

Схоже, Європа досі не може повірити, що трансатлантичний Альянс, котрий склався після Другої світової війни, дав тріщини. Генсек НАТО Єнс Столтенберг у Мюнхені намагався заспокоїти учасників форуму. “Щоразу, коли я розмовляю з президентом Трампом, він запевняє мене, що любить НАТО”, – сказав Столтенберг, що викликало сміх у залі. Заспокоював європейців і американський сенатор-республіканець, прибічник Трампа Ліндсі Грем. За його словами, для Трампа головне – “справедливий розподіл тягаря між країнами НАТО, не більше.

Але, судячи з критичних запитань із зали, сумніви залишаються. За даними американської преси, Трамп у приватних розмовах неодноразово говорив, що хотів би виходу Сполучених Штатів з НАТО. На цьому тлі Палата представників США наприкінці січня прийняла законопроект на підтримку НАТО, котрий блокує фінансування можливого виходу з альянсу. А сам Ліндсі Грем днями виступив одним з ініціаторів законопроекта про нові санкції проти Росії, один з пунктів котрого забороняє президентові США ухвалювати рішення про вихід з НАТО без згоди Сенату. Відповідаючи на запитання кореспондента DW в Мюнхені, чи підпише Трамп цей законопроект, Грем відповів: “Сподіваюсь”.