Хто за кого і кому воздасться.

Позаду багатоваріантне голосування і всі, хто голосував за своїх кандидатів, або ж не пішов на вибори, в тому числі й тому, що поїхав з України на заробітки чи в еміграцію, але має громадянство, постали перед необхідністю завершити виборчий процес.

Кандидатів тільки два.
І, підтримавши одного, ти не підтримаєш іншого, критикуючи одного – ти автоматично за іншого.
Навіть, якщо не агітуєш за жодного і зіпсуєш бюлетень, то, по замовчуванню, ти належиш до ареалу виборців, які ближче до одного з кандидатів і ти забираєш його потенційний голос та сприяєш перемозі того, хто політично інакший від тебе.
“Противсіх” – це завжди проти себе і Лугандон тобі в поміч.

Роль Зеленського на цих виборах – він інструмент Росії по зміні влади в Україні. Звичайно, на більш проросійську, щоб руками українців виконати частину роботи російських спецслужб по розкладанні українського суспільства.
Путін визвався бути союзником всіх, є помічником тих, хто проти Порошенка, прагне його “з добрими намірами” усунути: “Прийдіть до мене втомлені і покривджені украінци і я заспокою вас” – все буде Дамбас.

Тимошенко – тертий політик і пулічно обрала вигідну позицію – вона не підтримує жодного кандидата. Яка вказівка пішла по партійних структурах ми не знаємо, але електорат отримав “вільну руку”. Оскільки більшість цього електорату базово ближча до Порошенка, то може, при певних умовах, проголосувати за нього. На наступних парламентських виборах на долі Батьківщини це мало відібється.

Гриценко оголосив війну Порошенку, зближається з Зелєнським і розходиться перед парламентськими виборами із Садовим.
Електорат Гриценка – суміш націонал-лібералів, націонал-демократів і політично безбарвного міщанства.
Своєю позицією Гриценко відривається від частини електорату і без Садового та Самопомочі ризикує не пройти до парламенту. А Садовий тим, навпаки, укріпиться і має більше шансів.

Міг скористатися помилкою Гриценка і Смєшко, але і він наступив на граблі – війна проти Порошенка (а це не тільки персонально проти нього) не дозволить йому забрати голоси Громадянської позиції.

Важлививою для майбутніх результатів на парламентських виборах є позиція націоналістичного блоку в цілому і кожної складової зокрема. Очевидно, вигідніше мати правильну спільну позицію. І не вигідно спільну не правильну.
Справа в тім, що електорат націоналістих партій в значній мірі голосував за національно-державницьку складову в політиці Порошенка і не підтримував корупційної складової. Для інших же корупційна складова стала перешкодою, щоб врахувати національно-державницьку.
Тому націоналістичному блоку не вигідна позиція підтримки Зелєнського, не вигідна нейтральна позиція (проти всіх) як це зробила Тимошенко. Блок має прийняти рішення чи проти Порошенка.

Подібне стосується Ляшка. Безсмертного взагалі нічого не стосується.
І мовчить складова частина коаліції Народний фронт. За 5 років втомилися.

Сергій Жижко