без жодного песимізму але в передчуттях…

20-ГО – ТАК 20-ГО, АБО НЕМА КУДИ ПОДІТИСЯ
Верховна Рада призначила Зе-інавгурацію на 20 травня. Мовляв, ви нас не нагнули на 19-те! Втім варіант розпуску Ради по висмоктаному з пальця приводу «відсутності коаліції» зберігається.

Тим більше, що група «Рейтинг» догодливо уже піднесла «циферки»: майже 40% готові віддати голоси де-факто неіснуючій партії «Слуга народу». Є від чого закрутитися головам «Узеленського». А по правді – це повний крах політики, як сфери докладання людського розуму і сил. Цього всього для тотальної перемоги уже не треба. А треба вчасно зняти правильний серіал і «розстріляти» у ньому Верховну Раду. А в житті, значить, буде – просто розпусти її. І, як кажуть, подякуйте дяді… Чи вони там все ж таки домовились до чогось?

Чесне слово, прогнозувати нічого вже не хочеться від слова «абсолютно». Таке відчуття, ніби ми усі стоїмо перед тим, що треба пережити, щось тяжке, але незворотне. Ну, операцію, скажімо. І хочеться уже лише одного – аби скоріше воно прийшло, а там мить – і будь, що буде: 20-го – так 20-го!
Дивно якось думається сьогодні про Славка Вакарчука – навіть, з несподіваним співчуттям, чи що? Це ж треба: стільки сидіти в засаді, вичікувати слушного моменту, і от – вискочив 16-го… А йому 21-го скажуть: Слава, альо, вибори дострокові будуть, уже за два з половинкою місяці, так що давай-давай назад, в засаду, вона ж така у тебе затишна!
Що? Ні, це я не сміюсь. Це просто день такий: без жодного песимізму але в передчуттях…

Дуже хочу, щоби вони мене обманули!

Sergij Tikhy

і