Схоже, етап зростання нашого інтелекту добігає кінця

Чи справді людство досягло піку інтелекту й стрімко дурнішає?

Середній результат IQ в світі почав повільно знижуватися з 1990-тих років. Чи означає це початок деградації людського інтелекту?

Можливо, ви цього не знали, але ми живемо в Золоту добу інтелекту.

З моменту появи першого тесту на інтелект десь понад 100 років тому, наш IQ постійно зростає.

Середньостатистична людина сьогодні вважалася б генієм у порівнянні з кимось, народженим 1919 року. Це явище відоме як ефект Флінна.

Втім, можливо, насолоджуватися цим нам залишилося недовго.

Останні дані свідчать, що інтелект людства не лише припинив зростати, але й, схоже, почав зменшуватися.

Чи можливо, що ми минули пік своїх розумових здібностей? І якщо це так, якими будуть наслідки загальної інтелектуальної деградації?

Але почнімо з людського інтелекту на світанку нашої історії. Обсяг мозку перших людиноподібних мавп, австралопітеків, складав 400 куб. см – лише третину від розміру мозку сучасної людини.

Оскільки такий великий мозок потребує близько 20% енергії тіла, його зростання повинно було мати дійсно серйозні причини.

 

Існує багато теорій, чому так сталося.

Одна з провідних наразі пов’язує швидке зростання мозку з пізнавальними потребами, які виникли у людей, коли вони почали жити в дедалі більших за розміром групах.

Як відомо багатьом з нас, співіснування з іншими людьми потребує неабиякої інтелектуальної роботи.

Ви повинні уважно вивчати особистість кожного члена групи, визначати його пристрасті та антипатії, з’ясовувати, чи можна йому довіряти.

Якщо ви виконуєте разом складне завдання, як-от полювання, ви повинні добре координувати свої дії.

Коли наші предки залишили Африку близько 70 тисяч років тому, вони мали достатній інтелект, щоби пристосуватися до життя майже у будь-якому куточку планети.

Дивовижний печерний живопис наводить на думку, що первісні люди були цілком здатні обмірковувати космологічні питання, зокрема, можливо, і власне походження.

 

Утім, вимірювати інтелект дослідники навчилися лише 100 років тому. Так званий коефіцієнт інтелекту ґрунтується на тому, що більшість когнітивних здібностей співвідносяться.

Таким чином, ваше просторове мислення або здатність розпізнавати образи пов’язані з математичними здібностями та вербальною майстерністю.

Тому вважається, що IQ відбиває “загальний інтелект”, тобто розумовий потенціал мозку.

Хоча IQ тести часто критикують, велика кількість досліджень показала, що їхні результати досить акуратно прогнозують успіх в навчанні, а також те, як швидко ви зможете опанувати нові навички на робочому місці.

Першим помітив загальне зростання IQ новозеландський дослідник Джеймс Флінн.

Він визначив, що коефіцієнт інтелекту в середньому збільшувався на три бали кожні десять років. В результаті сьогодні в деяких країнах він зріс на цілих 30 балів.

Причина цього зростання пов’язана, однак, не з генетичними зрушеннями, а змінами в довкіллі.

 

Так само, як це відбулося з нашим зростом. Сьогодні люди в середньому на 11 см вищі, ніж у XIX столітті. Але річ не у генетиці, а в загальному покращенні здоров’я.

Дехто стверджує, що зростання IQ також пов’язане зі зменшенням кількості свинцю в бензині, який затримував розумовий розвиток у минулому.

Проте це – навряд чи єдина причина. Головні зміни все ж таки відбулися в інтелектуальній галузі, насамперед освіті. Тепер ми навчаємо наших дітей з раннього віку абстрактному мисленню і міркування.

Сучасні технології також потребують дедалі більш розвиненого абстрактного мислення.

Занурені у такий спосіб мислення практично від народження, ми швидко розвиваємо навички, необхідні для високого результату в тесті IQ.

Утім, хоч би якою була причина ефекту Флінна, схоже, етап зростання нашого інтелекту добігає кінця.

Якщо взяти за приклад Фінляндію, Норвегію та Данію, то переламний момент відбувся десь у середині 1990-х років.

Після цього середній результат IQ почав знижуватися приблизно на 0,2 бала щороку. І отже, відмінність між поколіннями становитиме цілих 7 балів.

Частково це можна пояснити тим, що освіта тепер трохи менш стимулює наш мозок, принаймні вона спрямована на інші навички.

Наразі очевидно, що культура сильно впливає на розумові здібності людей.

Інше питання – що ці зміни в IQ насправді означають для суспільства в цілому. Чи приніс нам ефект Флінна якісь дивіденди?

Як зазначив психолог Корнелльського університету Роберт Штернберг, люди навчилися користуватися мобільними телефони та іншими сучасними технологіями.

Але з точки зору поведінки, ці додаткові 30 балів в IQ, схоже, ніяк не змінили суспільство.

Наш політичний вибір такий же незрілий, як і протягом всієї історії.

Вищий рівень інтелекту не допоміг нам позбутися багатьох проблем – нерівності, змін клімату, насильства тощо.

Втім, сам Джеймс Флінн стверджував, що зростання інтелекту, вочевидь, обмежується певними когнітивними навичками.

Так само, як різні фізичні вправи можуть розвивати окремі м’язи, не покращуючи суттєво загальну фізичну форму.

А деякі з інших, менш розвинутих здібностей, можуть бути вкрай важливими для майбутнього.

Наприклад, креативне або раціональне мислення, або здатність передбачити можливий сценарій розвитку подій.

Люди з високим коефіцієнтом інтелекту так само схильні до упереджень та ігнорування фактів, які суперечать нашим поглядам.

 

А це серйозна річ для політики.

Інтелектуали також далеко не завжди демонструють навички критичного мислення. Наприклад, вміння сумніватися у власних припущеннях, бачити брак фактичної інформації та шукати альтернативні пояснення, перш ніж робити остаточні висновки.

Ці навички мають вирішальне значення для розуму, але вони далеко не завжди корелюють із високим IQ чи вищою освітою.

Одне американське дослідження майже не виявило поліпшення критичного мислення зі збільшенням наукового ступеня.

Це пояснює, чому фінансові шахрайства все ще так поширені.

А також чому мільйони людей відкладають гроші на шарлатанські ліки або ризикують здоров’ям або чому існують фейкові новини.

Утім, критичного мислення можна навчити. І це може врятувати численні життя.

І починати треба якомога раніше в школі.

Це може бути обговорення поширених теорій змови або навчання визначати логічні помилки, а також зважувати наявні докази.

Такі уроки дають гарні результати. Учні починають більш скептично ставитися до дезінформації, зокрема й фейкових новин.

Звичайно, це лише маленька частина того, що можна зробити, якби здоровому глузду та критичному мисленню надавали таке ж значення, як іншим інтелектуальним здібностям.

Можливо, тоді ефект Флінна також позначиться й на раціональності та критичному мисленні.

А якщо вони дійсно почнуть зростати, теперішнє зниження середнього IQ означатиме не кінець Золотої доби інтелекту, а навпаки – її початок.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.