вибір вже зроблений і 22 липня ми прокинемося в іншій Україні

Причуди більшості в Україні

У першому турі президентських виборів у тих, хто хотів сам, чи був розпропагований ЗМІ замінити несприйнятного Порошенка, був вибір знайти кращого політика серед інших у списку.
Але 30% вибрали “взагалі не політика” – клоуна без політико-адміністративного досвіду, без команди і без програми.
Як пояснити цей безпрецедентний вибір – вибір самоліквідації України?

Вже не дивним було, що виборці, політики яких програли, не розділилися між Порошенком і Зеленським хоча б порівно, масово проголосували проти Порошенка – так, як агітували їхні кандидати.
Ми отримали 45% антипорошенківського електорату, який із електоратом Зеленського склав біля 75%. Це електорат ненависті і помсти Порошенкові.
І тільки 10%, які голосуючи за своїх кандидатів і мали у пріоритеті голосування за Україну, не піддалися пропагандивній істериці та побачили в голосуванні за Порошенка підтримку України.
Тобто в Порошенкові, при всіх його вадах, недоліках і не зроблених очікуваннях Майдану, вони, все ж бачили проукраїнського і протиросійського політика.

Але.
Вже у час президентської кампанії рейтинги неіснуючої партії Слуга народу “зашкалювали” – більше 40%.
За останні 2 місяці ці рейтинги доходили до 50% і спали на сьогодні в межах знову 40%.

Вже ж усунений ненависний Порошенко, вже у списку його партії більшість моральних, патріотичних і симпатичних людей, вже майже не спрацьовує аргумент “у всьому винен Порошенко” і його партія має десь біля 10%…
Та.
Виборці не хочуть голосувати за наявні партії.
Вони будуть голосувати за неіснуючу ще два місяці тому партію (без членства, активу, депутатів кандидатів) Слуга народу.
І про небезпеку такого голосування не волають ні радикально-патріотичні проекти, ні ліберально-космополітичні, ні соціально-радикальні, ні, навіть чисто російські.
Вони як зачакловані, загіпнотизовані чи розгублені не борються із своїм конкурентом-маревом, котрий забирає їхні голоси, а час-від-часу закликають: “У всьому винен Порошенко”. Тобто, Порошенко, який вже не відбирає їхніх голосів.

Вибори є, наче б для того, щоб більшість обрала правлячу меншість, а правляча меншість сформувала уряд, котрий буде передбачувано керувати країною.

Проте в країні, де більшість є несформованою нацією, а держава є бувшою колонією, уламком тоталітарної імперії, політичним вибором населення саме собі шкодить.
Тим більше воно легко піддається маніпуляціям і, замість того, щоб формувати свою еліту, вибирає для себе руйнівників.
Тобто більшість вибирає чужу і шкідливу для себе владу. Це було і з КПУ у 1990-х, і з ПР у 2000-х, і сьогодні.

Насправді, вибір вже зроблений і 22 липня ми прокинемося в іншій Україні, з іншою владою, з іншою політикою.

І нам мало не буде.

Сергій Жижко