Про ядерний шантаж
А от тепер серйозно: наскільки ймовірний сценарій російського ядерного удару по Україні або по якійсь з держав НАТО?
По державах-членах Альянсу удару не буде з імовірністю майже на 100 відсотків, інакше буде аналогічна відповідь і в “радіоактивний попіл” перетвориться вже москва.
З Україною складніше: коли ботоксний фюрер погрожує вдарити по нас, він дійсно може не блефувати. Але є нюанс: його підлеглі не виконають цей наказ, боячись, що по містах, де живуть їх родини, прилетить “отвєтка”. До речі, деякі інсайдерські джерела запевняють, що спроби путіна натиснути на “червону кнопку” вже були. Але йому дали зрозуміти, що команду не виконають. Разом з тим, шизофренічне керівництво РФ цілком може винайти спосіб, щоб використати тактичну ядерну зброю проти України.
Що має зробити Україна і Захід, щоб не допустити цього сценарію?
На жаль, колективний Захід досі не усвідомив всієї загрози, його допомога хоч і є суттєвою, але все ж недостатньою. Після ударів по українських ядерних об’єктах нам не надали ані ракети ATACMS, ані визнали росію державою-спонсором тероризму, ані знайшли способу виключити РФ з Радбезу ООН.
Подальше зволікання може спровокувати кремль на непоправні дії.
І в цій ситуації НАТО або хоча б його ключові члени мають бути готовими офіційно вступити війну проти Росії (а в кремлі поки що в це не вірять, тому й продовжують чинити звірства в Україні), або, і це вже крайній варіант, США мають розмістити свої ядерні боєголовки на території України. Це стане чи не найдієвішим стримуючим фактором, що не дозволить кремлю реалізувати свій злочинний сценарій.