ТАЄМНИЦІ ІСТОРІЇ – ЯК АМЕРИКАНЦІ ВКРАЛИ УКРАЇНСЬКИЙ ВИНАХІД РАМКОВОГО ВУЛИКА
У 1814 році українець Петро Прокопович вперше у світі створив рамковий вулик для бджіл. Однак, американець Лоренц Лангстрот, який народився у 1810 році, використав ідею нашого земляка у своїх дослідженнях бджолярства.
А батьком рамкового вулика у світі чомусь й до цього часу вважається американець французького походження Шарль Дадан, який народився тіко у 1817 році, але “розвинув дослідження Лангстрота” і один-в-один просто сп..здив креслення українського вулика Прокоповича.
Тепер у світі наші українські вулики Прокоповича називають “американськими вуликами Дадана”….
Наш винахідник сучасного вулика Петро Прокопович народився на Чернігівщині в козацькій родині у 1775 році.
Навчався у Києво-Могилянській Академії. Після відставки з військової служби почав займатися бджільництвом на пасіці меншого брата Степана, і до 1808 року вже мав 580 вуликів.
У 1814 році створив перший у світі розбірний рамковий вулик. У ньому винахідник вперше виділив рамку в самостійну частину бджолиного житла. Рамка не створювала позарамкового простору. Завдяки цьому стало можливим вільно оглянути бджолину сім’ю й активно впливати на хід її розвитку. Вулик Прокоповича дозволив вилучати мед, не винищуючи димом бджіл, як це практикувалося в ті часи. Нині рамкою оперують мільйони пасічників у світі.
Ще один визначний винахід Прокоповича – дерев’яна перегородка з отворами, через які проходять тільки робочі бджоли, що дає можливість отримувати чистий мед у рамках.
Усвідомлюючи важливість свого відкриття, Прокопович створив єдину на той час в Європі школу пасічників.
Спершу вона містилася в рідному селі пасічника – Митченках Конотопського повіту Чернігівщини, а з 1830 року – на хуторі Пальчики, купленому спеціально для цієї мети.
Вже у 1839 році Прокопович мав майже 3 тисячі бджолосімей, які приносили господарю до 20 тис. крб щорічного прибутку! Згодом його пасіка стала найбільшою в світі – вона нараховувала 10 000 бджолосімей.
Любіть український мед!
Як завжди з вами на бойовому посту історичного фронту, доктор наук, сержант ЗСУ Тарас Чухліб