Ювілейний саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС), якій виповнилося 25 років, вкотре засвідчив нездатність росії схилити партнерів до відкритої підтримки її позиції щодо війни в Україні. Це питання знову не згадується у підсумковій декларації. Хоча інші конфлікти, зокрема навколо Ірану і на Близькому Сході, отримали чітке відображення.
Висловивши глибоку стурбованість, лідери засудили удари по Ірану і закликали до врегулювання виключно політичними і дипломатичними зусиллями, з повагою до територіальної цілісності і суверенітету Ірану, а також заявили, що забезпечення миру і стабільності на Близькому Сході можливе лише через всеохоплююче і справедливе врегулювання палестинського питання.
Водночас під час виступів і двосторонніх зустрічей деякі учасники не оминули можливості привернути увагу путіна до необхідності припинення кровопролиття в Україні. Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді закликав перейти від “нескінченної війни” до припинення бойових дій. А китайський лідер Сі Цзіньпін зазначив, що готовий зміцнювати комунікацію та координацію з усіма сторонами та сприяти політичному врегулюванню. Щоправда, при цьому він наголосив на необхідності усунення як симптомів, так і причин проблеми. Звучить досить знайомо, оскільки власне таку формулу часто використовує кремль для відбілення своєї репутації держави-агресора і підтримки своїх неадекватних ультимативних претензій.
Разом з тим стурбованість Моді і Сі діями рф в Україні не завадила їм висловлювати у Бішкеку задоволення міцними стосунками з москвою і заявляти про готовність і надалі їх розвивати. Нічого нового у такій поведінці немає. Пріоритет власних інтересів, зокрема економічних і геополітичних, над міжнародним правом неодноразово підтверджувався ними як на політичному рівні, так і у практичних, зокрема торгівельних контактах з рф.
Без фінансування російського бюджету через масштабні закупівлі енергоносіїв, без постачання москві товарів подвійного призначення, необхідних для підтримки російського ВПК і виробництва смертоносної зброї, війна могла б вже давно завершитися. І це стосується не лише Індії і Китаю, а й інших держав Центрально Азії, залучених до тіньових схем обходу західних санкцій
Так що особливо розраховувати на посередництво лідерів ШОС у припиненні війни не варто. Хоча нагадувати про їхню позицію під час контактів з москвою з питань врегулювання не завадить.
Цікаво, що Саміт ШОС, з його явними антиамериканськими нотками в питаннях Ірану і Близького Сходу та безпосередньою участю Президента Масуда Пезешкіана, з яким на полях зустрівся і путін, відбувся одночасно із засіданням G20 на рівні міністрів фінансів і голів центробанків, на яке США як головуюча запросила міністра фінансів рф Сілуанова.
Сталося це з подачі самого Президента Дональда Трампа. Однак, коментуючи присутність російського посадовця в залі, вперше з 2022 року, він не лише не висловив жаль з приводу недружньої позиції москви по Тегерану, що кидається очі на тлі його власних зусиль щодо прориву міжнародної блокади москви. Він наголосив, що «любить ладнати з усіма», і що у цьому «одна з причин його успіху».
Чи прискорить такий підхід мирне врегулювання в Україні – питання риторичне.
Аналітика Київського Безпекового Форуму Джерело: https://censor.net/ua/b4021403