-
Останнім часом знову заговорили про можливість зміни процедури призначення Генерального прокурора. Йдеться про зайняття посади через конкурс. Відповідний законопроєкт зареєстрований у ВР давно.
А чому б ні?! Активістики-грантоїдики – завжди готові! Це можливість потужно пропіаритися, вимантити не якісь копійки (пару-трійку мільйонів євро), а купу грошей у західних партнерів, заробити корупційненького бабла у кандидатів (читай, у їхніх господарів – політично-олігархічних кланів)…
При цьому переможець буде відомий (призначений бандою) до оголошення конкурсу, як, зазвичай, у нас це буває /докази приведу, мною готується стаття з конкретними фактами/.
Залишилося Президента і депутатів Верховної Ради через конкурси призначати – до чого, до речі, нас і ведуть…
Конкурс це найкращий вихід, щоб уникнути особистої відповідальності за протежовану (погоджену, призначену) недолугу, непрофесіональну, корумповану особу, – мовляв, комісія ще й із європейськими представниками так вирішила, тому ніхто не винен, у нас же відсутня колективна відповідальність.
На даний час відповідальні особи відомі. Хто подавав, а потім призначав Кравченка на Генерального? Президент. Хто підтримав його кандидатуру у ВР? Відповідна кількість народних депутатів.
Ось вони мають відповідати, й отримати “неповну службову відповідність” від українського народу. Наступного разу – “повна невідповідність займаним посадам”, після чого, будь ласка, як кажуть, у народне господарство на роботу.
В одному із пунктів новаційної й модернізаційної Програми політичної партії “Альтернатива”, яку маю честь очолювати з 01 червня 2026 року, записано: “Не напівфіктивні конкурси, а особиста й невідворотна відповідальність, зокрема кримінальна тих, хто представляє, рекомендує, призначає, а також самих суддів, прокурорів, слідчих, інших “силовиків” – ось що має у першу чергу стати основою відповідних реформ (й навіть поточної роботи)”.
Потрібен Лі Куан Ю? Буде
Джерело: https://censor.net/ua/b4023081
