За змістом і тональністю виступ Путіна на Генасамблеї ООН виглядав як благання про милостиню і співчуття.
Я чекав, коли він перейде до звичних погроз і залякувань. Не діждався.
Це особливо цікаво з огляду на те, що то був перший його виступ в ООН з 2015 року.
Кремль міняє тактику?
Глобальні авантюри Путіна виявилися накладними навіть для «бензоколонки».
Під кінець виступу він, правда, повторив свою ідею про новий формат п‘яти (за участю членів Радбезу). Путін вперто шукає замінник G7, звідкіля його викинули і повертати не збираються. Але в загальному контексті виступу ця ідея виглядала як прохання, а не пропозиція чи вимога.
Тож загальне враження від виступу Путіна позитивне. Справи у Росії, видать, таки справді кепські.