Росіяни викрадають наших громадян, судять їх, катують, а ми, українці, толерантні до такої степені, що вбивцям наших захисників на Донбасі безплатно даємо електроенергію і воду, що таємно постачаємо електроенергію в Крим, що аналогічно таємно дали згоду на побудову мосту через Керченську протоку, паралізувавши при цьому нормальне функціонування українських портів на Азовському морі.
Ми дивимося, фактично, крізь пальці на відвідини росіянами та їхніми гостями Криму, хоча без жодних значних зусиль могли б цих осіб заочно засудити на пристойні суми і стягнути ці суми через міжнародні структури.
Хтось може собі уявити, щоб президент Росії прийняв матір українця, що воював проти Росії? А ось Президент України публічно приймає таку особу та ще й за її проханням дискримінує українські ЗМІ.
Що ж ми за народ такий, що цих покидьків, які не мають ні честі, ні гідності, обрав до влади?
Що ж ми за народ такий, що терпимо зрадників? Мені гидко жити з такими співгромадянами.