Путінська опера у Криму: у австрійського архітектора почалися проблеми

Будівництво в анексованому Росією Севастополі оперного театру за австрійським проєктом зіштовхнулося з труднощами. Можливе порушення санкцій ЄС досліджує прокуратура Відня. З проєкту вийшли німецькі інженери.

Вольф Прікс раніше сповідував архітектуру, що несе місію антиавторитарного виховання. Сьогодні він працює на Володимира Путіна у Криму Вольф Прікс раніше сповідував “архітектуру, що несе місію антиавторитарного виховання”. Сьогодні він працює на Володимира Путіна у Криму

Збудувати за п’ять років культурно-музейний комплекс в Севастополі влітку 2018 року розпорядився російський президент Володимир Путін. Він включив місто в анексованому Криму до національного проєкту “культурних кластерів”, які також постануть у російських містах Кемерово, Владивосток і Калінінград. Комплекс у Севастополі складатиметься з оперного театру, театрально-балетної школи і гуртожитку для її учнів і викладачів. Попри те, що будівля оперного театру буде збудована не раніше 2023 року, у місті вже поспіхом заснували сам театр, який очолив виходець з Херсона, відомий балетний артист Сергій Полунін.

Брюссель моніторить дотримання санкцій

Наприкінці листопада навколо майбутньої севастопольської опери розгорівся міжнародний скандал, після того як мюнхенська Süddeutsche Zeitung написала критичну статтю про те, що проєкт оперного театру у незаконно анексованому Криму розробило австрійське архітектурне бюро Coop Himmelb(l)au. Українське МЗС негайно повідомило, що проти австрійського бюро будуть запроваджені санкції, а прокуратура Автономної Республіки Крим, яка після анексії півострова перебралася до Києва, за зверненням зовнішньополітичного відомства відкрила кримінальне провадження.

Власник Coop Himmelb(l)au – архітектор зі світовим іменем Вольф Прікс. Австрієць у 80-их роках минулого століття став одним з ідеологів нового архітектурного напрямку – деконструктивізму. Для масштабних будівель, збудованих за філософією цього стилю, характерна асиметрична деконструкція геометричних форм.

Музей у французькому Ліоні від Coop Himmelblau Будівлі мають, немов хмари, летіти над Землею як у невагомості, каже Вольф Прікс. На фото: Музей у французькому Ліоні від Coop Himmelblau

У доробку Прікса десятки знакових будівель по всьому світі, такі як будівля Європейського центробанку у Франкфурті-на-Майні та головний офіс центробанку Азербайджану у Баку, австрійський музей хліба Paneum, музей BMW у Мюнхені, музей урбаністики в американському штаті Огайо, кілька культурних і розважальних проєктів у Китаї, а також музей природничих наук у французькому Ліоні. Нині Вольф Прікс працює над реалізацією проєкту музейно-театрального комплексу у російському Кемерові, а також в анексованому Росією Криму. Утім, на відміну від Кемерова, інформацію про севастопольський проєкт на сайті Coop Himmelb(l)au шукати марно.

Діяльністю Прікса у Криму вже зацікавились у Брюсселі. Як повідомив DW речник ЄС з питань зовнішньої політики Петер Стано, Єврокомісія перебуває у тісному контакті з урядом у Відні щодо цієї справи. “Якщо буде виявлено порушення санкцій ЄС, австрійська влада має вжити дієвих заходів і застосувати покарання, передбачене національним законодавством”, – наголосив Стано. Єврокомісія, зазначив він, триматиме перевірку з боку Відня у цій справі на контролі. “Будь-яка діяльність з боку компанії чи організації з країн ЄС у Криму і Севастополі не повинна порушувати заборон, передбачених санкційними приписами“, – наголосив речник Єврокомісії.

Матеріали передані прокуратурі Відня

“Австрійській владі відомо про діяльність цього архітектурного бюро”, – зазначили у зовнішньополітичному відомстві у Відні у відповідь на запит DW. Австрійське МЗС ініціювало перевірку з цього приводу і нагадало, що вважає протиправною анексію Криму Росією, а Севастополь розглядає як територію України.

Перевірку дотримання санкцій ЄС у даному випадку здійснює Федеральне відомство з питань захисту конституції і боротьби з тероризмом. “Федеральне відомство з питань захисту конституції і боротьби з тероризмом зібрало матеріали щодо цього питання і доповіло прокуратурі. Матеріали перебувають на розгляді прокуратури Відня”, – зазначили у відомстві 22 грудня, відповідаючи на запит DW.

Автрійському телеканалу ORF Прікс раніше сказав, що відмовлятися від проєкту не збирається, оскільки санкції ЄС щодо Криму, на його думку, “не поширюються на сферу культури”.

Напівтаємний проєкт

Тим часом відповідальні за будівництво оперного театру у Севастополі посадовці відмовчуються. Фонд “Національна культурна спадщина” з Санкт-Петербурга, який виступає замовником будівництва “культурного кластера”, не відповів на запитання DW щодо співпраці з австрійським бюро. Так само як і російський уряд, а також призначена після анексії Криму за російським законодавством місцева влада у Севастополі. Севастопольські посадовці обіцяли публічно представити проєкт опери ще у жовтні цього року, однак цього досі не сталося.

 

Культурний кластер постане до 2023 року у самому центрі Севастополя і коштуватиме у перерахунку кілька сотень мільйонів євро “Культурний кластер” постане до 2023 року у самому центрі Севастополя і коштуватиме кілька сотень мільйонів євро

Будівництво оперного театру, за даними ЗМІ, спершу доручили компанії “Стройгазмонтаж”, яка перебуває як в американському, так і в європейському санкційному списку через участь у будівництві Керченського мосту. Власником цієї компанії до 2019 року був давній друг і спаринг-партнер Володимира Путіна в дзюдо Аркадій Ротенберг. Згодом, як повідомляється, підрядника змінили, й будівництвом театру в Севастополі зайнялась фірма “Стройтрансгаз” мільярдера Геннадія Тимченка.

З 2014 року Тимченко перебуває у санкційному списку США через його тісні бізнес-відносини з Володимиром Путіним. Так само під американськими санкціями і “Стройтрансгаз”. Водночас, до санкційного списку ЄС компанія не входить, отже співпраця з нею, на відміну від “Стройгазмонтаж”, для європейських компаній формально не становить небезпеки. На запитання DW щодо будівництва в Севастополі оперного театру в “Стройтрансгазі” не відповіли, порадивши звернутись до замовників будівництва.

Утім, труднощі для проекту прийшли з іншого боку. Як з’ясувала DW, у будівництві відмовилося брати участь інженерне бюро Bollinger Grohmann з Франкфурта-на-Майні, яке робило розрахунки тримальних конструкцій для проєкту архітектора Вольфа Прікса. “Ми тісно співпрацюємо з Coop Himmelb(l)lau і регулярно підтримуємо їх у розробці проєктів і в рамках конкурсів. Подальшої співпраці у цьому проєкті не було і в майбутньому не буде”, – повідомили у віденському філіалі Bollinger Grohmann.

Відомий німецький дослідник сучасної архітектури професор Штефан Трюбі (Stefan Trüby) у розмові з DW зазначив, що під концепцію архітектури, яку сповідує Coop Himmelb(l)au, потрібні фахівці світового рівня. “Вольф Прікс каже, що він хоче будувати хмари, які пливуть над Землею, немов у невагомості, і не тримаються нічим, крім повітря. Цей ідеал закладений і в севастопольський проєкт. Для такого програмного гасла дуже складно будувати тримаючі конструкції. Знайти заміну багаторічним партнерам з Bollinger Grohmann Пріксу буде непросто”, – констатує голова Інституту сучасної архітектури при Університеті Штутгарта.

Суперечливі оцінки архітекторів

Штефан Трюбі зазначає, що в архітектурних колах Прікс відомий як ідеолог високої місії архітектури, зокрема, “антиавторитарного виховання суспільства”. “Тому багато хто в архітектурному світі дивується, що Прікс раптом будує для Володимира Путіна, який уособлює жахливі злочини. Взяти хоча би отруєння опозиційного політика Олексія Навального”, – критикує Трюбі. На думку професора зі Штутгарта – масштабна будівля оперного театру від архітектора зі світовим ім’ям у Криму стане “завершальним акордом у політиці анексії”, яку засуджує міжнародна спільнота, і “інновативною обгорткою для репресивного режиму Путіна”. “Ця агресивна культурна політика спрямована на те, щоб маркувати російський простір”, – критикує Трюбі.

Петер Шмаль не здивований участі західних архітекторів у кримському проекті Петер Шмаль не здивований участі західних архітекторів у кримському проекті

Натомість директор Німецького музею архітектури у Франкфурті-на-Майні Петер Шмаль (Peter Schmal) сумнівається, що робота австрійця Прікса на Путіна похитне його репутацію як архітектора у фахових колах. “Той, хто критикуватиме Прікса за його проєкт у Криму, мав би критично запитати себе, чи не керується він подвійними стандартами моралі”, – зазначає Шмаль. За його словами, протягом останніх десятиліть авторитарні режими стали найбільш привабливими замовниками для топархітекторів – вони не шкодують бюджетних грошей, без дискусій і прозорих тендерів проєкти реалізовуються у рази швидше, ніж на Заході.

Крім того, можна непогано заробити, каже Шмаль. Стандартний гонорар архітектора становить від восьми до десяти відсотків від кошторису проєкту. Загальний кошторис будівництва культурного центру у Севастополі, за офіційними даними, становить у перерахунку близько 300 мільйонів євро. Оцінювати етичну складову роботи в анексованому Росією Криму Петер Шмаль не береться. “Я ніколи не поставав перед таким вибором і дуже цьому радий”, – зізнається директор Німецького музею архітектури.

У віденському бюро Вольфа Прікса повідомили DW, що архітектор не коментуватиме питання кримського проєкту.

DW.COM

і

RSS музеї україни

  • Берлінський тиждень моди під час пандемії
    У столиці Німеччини відкрився традиційний тиждень високої моди Berlin Fashion Week. Через локдаун покази відбуваються без глядачів – відеозапис транслюється в інтернеті. У столиці Німеччини 18 січня відкрився традиційний Берлінський тиждень моди – Mercedes-Benz Fashion Week. Через пандемію великі покази відбуватимуться без глядачів і транслюватимуться в інтернеті за адресою mbfw.berlin. Ці світлини інформаційної агенції dpa зроблені під […]

натисни – підтримай