Вікіпедія – це просто спільнота доброзичливих любителів

15 січня 2001 року двоє американських підприємців Джиммі Вейлз та Ларрі Сенгер запустили онлайн-енциклопедію.

Назвали її Вікіпедія (Wikipedia). Попри те, що спочатку її багато критикували за неточності, вона стала дуже успішною.

Тепер це 15-й за популярністю сайт в інтернеті, який працює на 316 мовах, і чия робота підтримується редакторами-волонтерами. А ще Вікіпедія – це 56 млн статей та 1,7 млрд відвідувачів сайту щомісяця.

Принаймні, я знайшов ці дані під час відвідування Вікіпедії.

Це той сайт, до якого всі, від студентів до політиків, і так, журналістів, звертаються по короткий інструктаж з будь-якої теми, хоча навіть Вікіпедія каже, що її не слід використовувати як першоджерело.

А ось п’ять статей у Вікіпедії, які розповідають історію цього феномену.

Буш

Джордж Буш став 43-м президентом США через п’ять днів після запуску Вікіпедії.

Його діяльність продовжувала кидати фундаментальний виклик її основним принципом: відкритості.

“Будь-хто може натиснути на кнопку “Редагувати”, – пояснює Девід Джерард, який з перших днів існування Вікіпедії працював редактором-добровольцем.

“Я сподіваюся, що люди розуміють, що Вікіпедія – це просто спільнота доброзичливих любителів, які роблять все можливе, щоб зробити щось добре”, – каже він.

Але не всім хотілося грати за правилами.

Жорстока редакторська війна з приводу статті про Буша, коли рядки про контроверсійні моменти, такі як війна в Іраку, друкували і видаляли знову і знову, була одним з факторів, що вплинули на зміну правил Вікіпедії.

Деякі статті “захистили”, тобто запровадили обмеження на редагування, особливо від нових або анонімних користувачів.

Джиммі Вейлз згадує, що один адміністратор-ідеаліст був настільки незадоволений цим, що сказав, що відкриє сторінку Буша і подбає про неї.

“Після восьми годин роботи з нісенітницями він сказав: “Я замикаю її, так краще”.

Пандемія

5 січня 2020 року редактор Вікіпедії, який вказав свою країну як Китай, а поточне місце розташування – як Кембридж, створив сторінку з назвою: Спалах пневмонії в Китаї в 2019-2020 роках.

Назва змінилася, коли вірус назвали Covid-19.

За останній рік сотні редакторів зробили свій внесок в те, що зараз становить невеличку книгу про всі аспекти пандемії.

Інтернет наповнений дезінформацією про вірус, але Девід Джерард каже, що політика Вікіпедії з використання авторитетних джерел медичної інформації підтримує її якість.

“Стандарт – це “дослідження досліджень” – окремі статті зазвичай не приймаються”, – пояснює він.

Це не заважає суперечкам між редакторами.

Один коментар в історії змін свідчить: “Це припущення. Прямих доказів того, що це сталося, немає, тому його не слід включати тут”.

Але Джиммі Вейлз каже, що Wiki Project Medicine – спільнота лікарів і вчених, яка сформувалася на зорі існування енциклопедії – допомогла зберегти точність сторінки Covid.

З травня 2020 року у статті також існує легка форма захисту від редагування. Це означає, що ви маєте бути редактором протягом чотирьох днів і зробити 10 правок в інших статтях, перш ніж вам буде дозволено возитися з нею.

Девід Джерард каже, що обмеження на такий термін – це незвична практика.

“Нам дійсно не подобається замикати або навіть наполовину замикати статті на тривалий час, але ми будемо це робити, якщо це щось серйозне”, – каже він.

Гледіс Вест

Ця сторінка про американську математикиню Гледіс Вест, робота якої мала фундаментальне значення для розвитку навігаційної системи GPS, є однією із понад 1000, створених докторкою Джесс Вейд, фізикинею з Імперського коледжу Лондона.

Вікіпедія вже давно має проблеми з різноманітністю як у темах, які вона висвітлює, так і серед редакторів – вони є переважно білими чоловіками.

Джесс брала участь у русі за зміну цього становища, зосередившись на тому, щоб зробити жінок-вчених більш помітними.

“Я редагую Вікіпедію протягом трьох років і щодня пишу біографії жінок та людей з не білим кольором шкіри”, – каже вона.

Сторінка Гледіс Вест була однією з її перших, і з моменту її появи математикиня потрапила до Зали слави Військово-повітряних сил США.

“Зараз, коли обговорюють історію GPS, я бачу людей у ​​соціальних мережах, які говорять: “А як щодо Гледіс Вест?” – розповідає Джесс Вейд.

Але вона каже, що роботи ще багато.

Плагін браузера, який розповідає про гендерний баланс на сторінці Вікіпедії, показує, що лише 1,6% займенників у статті про історію фізики – це “вона”.

рестлери

Протягом багатьох років сторінка Джорджа Буша була найбільш редагованою, але тепер її обігнала ця.

Список професійних реслерів WWE за ці роки зазнав понад 53 тисячі правок.

Але хоча цей “спорт” викликає неабияку кількість суперечливих моментів, здається, що його перше місце пов’язане не стільки з суперечками між редакторами, скільки з ентузіазмом його фанатів.

Вони приходять сюди, щоб зареєструвати кожного борця, який колись підіймався на ринг, разом з його менеджерами і всіма іншими людьми, пов’язаними з WWE.

Вікіпедія може бути тим місцем, де ви намагаєтеся розібратися у квантових обчисленнях або дізнатися, скільки президентів США зазнали імпічменту, але все людське життя зосереджене тут.

Щонайменше, поки редактор не вирішить, що стаття занадто тривіальна для публікації, і не запропонує її видалити.

вікіпедія

Саме видалення мало не сталося з цією сторінкою, яку Джиммі Вейлз назвав своєю улюбленою.

“Це про теорію гумору: одні слова смішніші за інших”, – пояснює він.

Але якийсь час сторінку виставляли на видалення.

“Вона стала місцем, де люди просто додавали безглузді слова або слова, які, на їхню думку, звучали смішно, без будь-яких посилань”, – каже він.

Але сторінку зберегли і вона перетворилася в цілком наукову статтю з прикладами академічних досліджень того, що робить слово кумедним.

То вона вижила, тому що подобалася засновнику Вікіпедії?

“Ні”, – каже Девід Джерард.

Він описує Вікіпедію як повністю анархічну систему, де немає керівників, і водночас як складну бюрократію, в якій потрібно навчитися орієнтуватися.

Схоже, поки що анархічна бюрократія працює.

ввс

і

RSS музеї україни

  • Укрпошта” випустить поштові марки з оголеними тілами
    Укрпошта” випустить українські поштові марки з оголеними тілами із серії “Її величність – жінка”, на одній з яких буде зображена картина Тараса Шевченка. Про це повідомляє пресслужба компанії. “Перший випуск прикрасять роботи Тараса Шевченка “Одаліска” з фондів Національного музею Тараса Шевченка та українського художника-сучасника Андрія Чебикіна “Енергія ІІ” з фондів Національного художнього музею України”, – […]

натисни – підтримай