Вбити українського Кощія. Чому саме суди можуть знищити або врятувати Україну

Все нові скандали, безкарність, шалений антирейтинг — це те, з чим асоціюються українські суди. Кожен президент за останні десять років проводив судову реформу і жодному не вдалося довести справу до кінця. То що ж не так з українськими судами і чому саме чесні суди – головний інгредієнт успіху України.

18 вересня 2020 року біля будівлі Верховного суду США у Вашингтоні зібралися сотні людей. Було вже зовсім темно, але вони все підходили і підходили.

Ці люди прийшли не протестувати чи вимагати чиєїсь відставки. Вони прийшли віддати останню шану Рут Бейдер Гінзбург — судді Верховного суду, яка за життя стала іконою справедливості та боротьби за рівні права.

Вдячні американці клали на білосніжні сходинки суду оберемки квітів, лампадки та портрети цієї мініатюрної жінки зі строгим лицем та туго зібраним волоссям.

Українські судді також часто гуртують довкола себе небайдужих громадян. Тільки зазвичай їм кричать “ганьба”, а приносять фаєри, димові шашки та навіть шибениці.

Судам не довіряє понад 65% українців, повністю довіряє — менш як 2%. Це найгірші показники серед усіх органів державної влади, йдеться в опитуванні Центру Разумкова за грудень 2020 року.

Торік іноземні інвестори вперше за п’ять років назвали недовіру до судової влади перепоною номер один для інвестицій. Раніше суди займали все ж другу сходинку після корупції, йдеться у дослідженні Європейської бізнес асоціації, Dragon Capital та Центру економічної стратегії.

Представники судової влади кажуть, що все не так погано. А шалений антирейтинг – справа рук політиків та ЗМІ. Тим паче проводити судову реформу ось уже десять років намагається кожна нова влада.

Велику реформу обіцяє також президент Володимир Зеленський. Але поки що, як і попередникам, довести справу до кінця йому не вдалось.

line
суди

Взимку 2014 року на 56-річного киянина Костянтина Вельтищева чекав сюрприз – Дніпровський райсуд Києва визнав чоловіка винним та позбавив права керування авто на шість місяців.

Начебто Вельтищев брав участь в автопробігу до резиденції Межигір’я Віктора Януковича і не зупинився на вимогу працівника Дорожньо-патрульної служби.

Вельтищев переконував суд, що взагалі не брав участь в акціях Євромайдану. А весь той день його автівка “Chevrolet Niva” простояла в гаражі. Це підтверджували свідки та камери стеження у гаражному кооперативі. Але суд ці аргументи не врахував.

Рішення виніс суддя Микола Чаус. Його намагались притягнути до відповідальності, але у лютому 2016 року Вища рада правосуддя не знайшла підстав звільнити суддю.

Чауса звільнили лише через два роки. І це були насичені два роки – спершу суддю звинуватили в отриманні хабаря у 150 тис. доларів, потім його оголосили у розшук і знайшли аж у Молдові по лінії Інтерполу. Офіційний привід для звільнення – відсутність на роботі без поважної причини.

line

“Якщо ви не цікавитесь судами, суди зацікавляться вами”

Справа судів та суддів – стосується кожного українця. Навіть тих, хто ще ніколи до судів не звертався, переконують експерти.

“Якщо ви не цікавитесь судами, суди рано чи пізно зацікавляться вами”, – каже Михайло Жернаков, голова правління фундації DEJURE.

“Ви будете іти вулицею, потрапите в об’єктив камери і вас призначать винним в скоєнні злочину та відправлять в тюрму, – пояснює він. – Ніхто з нас незахищений, якщо підконтрольні владі суди вирішили, що ви винні”.

Починається з елементарного, каже юристка Валентина Теличенко, яка також вела справи в Європейському суді з прав людини.

“Судові помилки, неграмотні та нечесні судді, брак суддів – це те, що може істотно зіпсувати життя будь-якій людині, – пояснює вона. – Роками чекати розлучення, призначення аліментів чи рішення про розподіл майна – це змарнований час і нерви, втрачені або неотримані кошти”.

“Що вже казати про кримінальні справи”, – наголошує вона. Адже саме в цих справах суд визначає, чи отримає покарання винний, чи звільнять несправедливо обвинуваченого.

Відразу кілька опитаних BBC News Україна експертів згадали про справу військових і волонтерів, обвинувачених у вбивстві журналіста Павла Шеремета.

Зокрема, військовий та музикант Андрій Антоненко, провина якого ще не доведена, вже понад рік провів під арештом в СІЗО. Це найсуворіший запобіжний захід, який, зважаючи на презумпцію невинуватості, мають застосовувати в крайньому разі та за наявності прямих доказів провини, наголошують експерти.

“Якщо навіть його виправдають, цей час ніщо не зможе компенсувати – діти без батька, дружина без чоловіка, – наголошує Теличенко. – І ще невідомо скільки часу це триватиме. Судові засідання призначають один-два рази на місяць”.

line
суди

Окружний адміністративний суд Києва у квітні 2019 року визнав незаконною націоналізацію ПриватБанку, задовольнивши позов колишнього власника Ігоря Коломойського.

Один з найбільших банків країни визнали неплатоспроможним та націоналізували у 2016 році. Через кредитну політику попередніх власників державі довелося докапіталізувати банк на понад 155 млрд гривень, повідомляло Міністерство фінансів.

За оцінками економістів та МВФ, перспектива повернення ПриватБанку колишньому власнику несе серйозні загрози аж до дефолту в Україні.

Щодо рішення ОАСК триває апеляція.

line

Гроші, гроші, більше грошей

Доброчесна судова система – не ефемерне словосполучення з підручників. Її цілком можна виміряти конкретними речами. Наприклад, грішми, переконують експерти.

Робочі місця, рівень зарплат та пенсій – все це залежить від економіки, а живильна вода для економіки – інвестиції, каже інвестиційний банкір Сергій Фурса.

“Ми щороку питаємо інвесторів, чому ж вони не приходять в Україну. Відповідь одна і та ж – відсутність верховенства права”, – пояснює він.

Через це, мовляв, інвестор в Україні не почувається в безпеці. Доки це не зміниться, інвестиційного буму, а отже і стрімкого покращення життя людей – годі чекати.

Навіть більше. Судова реформа – один з “маяків”, від якого залежить, чи зможе Україна отримати гроші від МВФ та інших міжнародних кредиторів. А отже залатати “діру” в бюджеті на 3 млрд доларів.

Обіцяні транші МВФ не дає вже багато місяців. В лютому фонд в черговий раз заявив, що “потрібен більший прогрес”, в тому числі в реформуванні правосуддя.

“Гроші нам не дадуть, якщо ми не зробимо судову реформу. Якщо за кілька місяців хтось може не отримати пенсію, на яку розраховував, чи інші виплати, це також тому що не було судової реформи”, – каже Галина Чижик, експертка Центру протидії корупції.

line

У жовтні 2020 року Конституційний суд визнав неконституційною норму про кримінальну відповідальність за неправдиві дані у деклараціях.

Це рішення поставило під удар боротьбу з корупцією в Україні, відносини з США, Євросоюзом та МВФ. Воно мало не коштувало Україні безвізового режиму з ЄС.

Частково відповідальність за декларування парламент відновив, але вихоу з конституційної кризи, в яку це рішення занурило країну, влада досі не знайшла.

line

Вперед, назад чи тупцювання на місці

У ситуації, коли суди можуть безкарно скасувати будь-яке рішення та реформу, під загрозою може опинитися майбутнє усієї країни, каже Михайло Жернаков.

“Суди – це дорога до цивілізованого світу або назад до безодні. Суди – це найважливіше зараз”, – пояснює він.

Випадки, коли країни досягали успіху, нехтуючи верховенством права, у світовій історії є, зауважує історик Ярослав Грицак.

Але Україні цей шлях не підходить – для цього потрібна або специфічна ідеологічна система в суспільстві, або надбагаті природні ресурси. Як, наприклад, в Китаї.

“Україна радше належить до загальноєвропейського випадку, де шлях до добробуту йде через політичні реформи. Ключове в цих реформах – забезпечення права власності. А право власності не може функціонувати без незалежних судів”, – пояснює історик.

“Успіх чи невдача реформ передусім залежить від того, що ми зробимо з судовою системою. Це “голка Кощія”, у якій смерть старої системи. Якщо її вдасться зломити – я спокійний за Україну”, – резюмує він.

line
суди

Ми – єдиний суд, який взагалі на**й 5 років пережив їх всіх. Неліквідований, нереформований, неоцінений”. “Ти сумнівався в нашій політичній проституції?“.

“Паша, що будемо робити? Як владу будемо захоплювати?“. “Головне її не втратити, Ігор”.

Записи цих та інших діалогів, опубліковані влітку минулого року, шокували країну.

У НАБУ переконують – на записах голоси голови Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) Павла Вовка та інших його колег, які начебто втілюють план щодо взяття під контроль головних органів формування судової влади – Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфкомісії суддів (ВККС).

Щодо групи суддів ОАСК відкрили справу за підозрою у спробі захопити держвладу.Сам Павло Вовк назвав всі звинувачення “абсурдними”, а матеріали справи “сфальсифікованими”.

ВРП відмовилася відсторонити від посади суддю Вовка та інших суддів-фігурантів, як того просив Офіс генпрокурора. А публікацію цих записів ВРП назвала “інформаційною кампанією” НАБУ, яка “загрожує незалежності судової влади” і “підриває авторитет правосуддя”.

line

Що не так з українськими судами?

Нові і нові скандали довкола судів в Україні виникають через відсутність справжньої реформи всі ці роки, переконані експерти.

“Кожна влада приходить і обіцяє судову реформу, але справжнього перезавантаження не робить, – каже Жернаков. – Якщо судова система в тебе в кишені, це ж супер. Мало того, що вона тобі не розповідає, що ти маєш робити, то ти ще й можеш посадити кого завгодно”.

Справді помітними досягненнями експерти називають запуск нових реформованих Вищого антикорупційного суду (ВАКС) та Верховного суду. Обидва сформували за Петра Порошенка, але ВАКС запрацював вже за президента Зеленського.

У доборі суддів ВАКС брали участь міжнародні експерти, у доборі Верховного суду – Громадська рада доброчесності, сформована з експертів та журналістів. Цікаво, що добір до ВС не пройшла, зокрема генпрокурор Зеленського Ірина Венедіктова. Не набрала мінімально необхідну кількість балів на іспиті.

Але поза тим реформа буксує. Суди з одного боку мають бути незалежними від інших гілок влади, а з іншого – все ж підзвітними та доброчесними, щоб не було свавілля або узурпації влади.

Вибудувати цей баланс в Україні досі не вдавалося. Після Євромайдану була спроба очистити судову владу через люстрацію та закон про відновлення довіри до судової влади. Але це не спрацювало, каже адвокат та співзасновник ГО “Автомайдан” Роман Маселко.

За підрахунками Маселка, з приблизно 350 суддів, які засуджували “майданівців”, станом на зараз звільнені за порушення лише 11%. Не люстрували жодного суддю. Зараз ці ж судді вершать правосуддя вже у нових неоднозначних справах.

судді

У ВРП, яка власне розглядала справи одіозних суддів, з такою оцінкою категорично не згодні. Значна кількість скарг на суддів після Євромайдану не давала підстав навіть для їхньої перевірки, не кажучи вже про звільнення, пояснює голова ВРП Андрій Овсієнко.

Загалом ВРП звільнила 65 “суддів Майдану”, каже він. “Якщо порівняти з загальною кількістю суддів, ця цифра є дуже немалою”, – переконаний Овсієнко. І дає зрозуміти – якщо хтось посади і зберіг, то все було в рамках закону.

“Є факт, йому надана відповідна правова оцінка відповідним органом в рамках відповідної процедури, і це рішення потрібно сприймати, з ним потрібно рахуватися, воно є таким, що визначає подальшу долю судді”, – пояснює голова ВРП.

Важливо, що раніше окрім звільнення нечесному судді загрожувала ще й кримінальна відповідальність за неправосудне рішення. Але в червні 2020 року КС визнав цю норму Кримінального кодексу неконституційною.

Відтоді новий закон, який би таку відповідальність повернув, так і не ухвалили.

“Тепер для судді кримінальної відповідальності немає – роби, що хочеш. Тебе може тільки звільнити ВРП, яка часто цього не робить, і все”, – обурюється Маселко.

line
суди

У 2019 році стартувала судова реформа від Володимира Зеленського. Ухвалили закон, який мав “очистити” ВРП та повністю перезапустити ВККС. Ні перше, ні друге реалізувати не вдалось.

Спершу експерти звинувачували ВРП, що вона кілька місяців саботувала закон. У ВРП це рішуче заперечують.

А в березні 2020 року КС визнав судову реформу президента частково неконституційною. Якраз в частині про очищення ВРП та новий принцип формування ВККС.

Робота ВККС вже понад рік повністю заблокована. Нових суддів не набирають. Дефіцит суддів в системі, за даними ВРП, перевищує 30%.

line

Реформа від Зеленського

Другу спробу “глобальної судової реформи” президент Зеленський анонсував у 2021 році.

“Робота судової системи має бути відкорегована. “Закон” і “справедливість” мають бути головними словами для українських судів”.

Цю заяву Зеленський зробив 13 лютого. Відразу після новини, що чергова місія МВФ завершилася провалом, а кредитори чекають на реформу. За кілька днів він вніс як невідкладні три законопроєкти в парламент.

Завдяки цим ініціативам президентська команда обіцяє “очистити” ВРП, створивши Етичну раду за участі міжнародних експертів, яка має перевірити на доброчесність нинішніх та майбутніх членів ВРП.

Також один із законопроєктів має забрати частину повноважень в скандального Окружного адмінсуду Києва. Тепер всі акти уряду, міністерств та Нацбанку оскаржуватимуть не в ОАСК, а в Верховному суді.

line

Скандальні рішення Окружного адмінсуду Києва

  • Скасував новий український правопис
  • Зобов’язав Міносвіти переписати розділи підручників з історії України про Євромайдан
  • Скасував перейменування Московського проспекту в проспект Бандери
  • Визнав незаконною націоналізацію ПриватБанку
  • Заборонив Києву відзначати пам’ятні дати восьми українських діячів. Зокрема, письменників Уласа Самчука та Юрія Липи.

*За першими чотирма рішеннями триває апеляція.

line

Експерти вже поставили ефективність президентських ініціатив під сумнів. Мовляв, ОАСК все одно зможе розглядати всі адмінпозови по Києву. Саме так і ухвалювали рішення проти протестів на Майдані.

А склад Етичної ради – три міжнародні експерти та три обранці від Ради суддів – начебто не дає міжнародним експертам достатньо повноважень в доборі справді достойних членів ВРП.

Але ще більше претензій викликав президентський законопроєкт 3711, яким мали запустити оновлену ВККС. Документ Рада мала розглядати ще на початку лютого, але в сесійну залу його так і не винесли.

Критики кажуть, що після доопрацювання в профільному комітеті Ради документ повністю віддає ВККС під контроль ще нереформованої ВРП, а міжнародні експерти матимуть мінімальний вплив.

Посли “Великої сімки” з невластивою дипломатам прямотою заявили, що цей законопроєкт “не забезпечить якісних та чесних судів”.

суди

На запит BBC News Україна щодо бачення судової реформи в Офісі президента (ОП) не відповіли. Численні прохання про інтерв’ю залишив без відповіді також Андрій Смирнов – заступник голови ОП, який в команді Зеленського курує судову реформу.

Представники судової влади від ситуації теж не в захваті, але з інших причин.

“Останні десять років наша судова система перебуває в стані перманентного реформування”, – каже Андрій Овсієнко з ВРП.

Він визнає, що “реформа незавершена”, але вважає, що “говорити про необхідність чергової реформи зарано”.

Зате остання редакція законопроєкту 3711, який викликав стільки критики, ВРП цілком задовольняє. У заяві на офіційному сайті ради документ підтримали, зазначивши, що він “відповідає міжнародним стандартам” та “враховує пропозиції” ВРП.

Раніше Овсієнко пояснював BBC News Україна, що роль міжнародних експертів у доборі органів судової влади має бути саме “дорадчою”, інакше це поставить під сумнів конституційний суверенітет України.

Критики закону навпаки вважають, що міжнародні експерти мають мати повноцінне право голосу. І приводять приклад Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

Щоправда, закон про ВАКС зараз також вивчає Конституційний суд. Тож є шанси, що його може спіткати доля попереднього президентського закону про судову реформу.

line

“Ви ходите немов по замкненому колу. У цій сфері у вас інституції захищають одна одну від реформування – йдеться про КС, ОАСК, ВСУ та ВРП”.

“Але чекати не можна. Українське керівництво має знайти шлях, як “атакувати”, як провести цю реформу”.

Посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен в інтерв’ю для “Європейської правди”.

line

Розірвати замкнене коло

Повноцінну судову реформу за бажання провести не так складно, як здається.

Про це кажуть опитані BBC News Україна експерти. Про це йдеться також в дорожній карті судової та антикорупційної реформи, яку в січні оприлюднили посли “Великої сімки”.

Цікаво, що публікувати такі прямі рекомендації на загал дипломати зазвичай уникають.

Рекомендації експертів та послів майже ідентичні.

Передусім запустити незалежні ВККС та ВРП із залученням міжнародних експертів.

“Наша проблема — гнилі органи, які займаються призначенням та звільненням суддів, — пояснює Галина Чижик. – Якщо їх оновити, вони зможуть почистити всю судову систему, позвільняти негідників і призначити на їхні місця чесних людей”.

Щоб навіть найкращу реформу суддівські органи не могли скасувати, рекомендують перезавантажити також КС та ОАСК.

Громадськість через петицію вимагала від президента скористатись своїм правом і ініціювати ліквідацію ОАСК в парламенті.

За інформацією BBC News Україна, консультації з цього приводу між ОП та ВРП почалися і ВРП навіть “надала своє бачення” ОП. Але зрештою у президента вирішили обмежитись “урізанням” повноважень адмінсуду.

З перезавантаженням КС все складніше.

Дорожня карта від країн “Великої сімки” рекомендує посилити дисциплінарну відповідальність для суддів КС та запровадити “чіткий і прозорий конкурс” на їхні посади. Власне такого конкурсу вимагає Конституція, але процедура конкурсного добору досі не виписана.

“В результаті за рік-два навіть без змін до Конституції в нас була б нормальна судова система”, – прогнозує Михайло Жернаков.

А щоб за цей “рік-два” КС не скасував всі нововведення, західні демократії та експерти пропонують як тимчасовий крок підвищити кворум в КС і тим самим заблокувати будь-які рішення, поки склад суду не оновлять під час прозорого конкурсу.

На запитання BBC News Україна про доцільність цих пропозицій в ОП не відповіли.

Але вже за кілька тижнів Верховна Рада призначила нового суддю КС, не чекаючи процедури “прозорого конкурсу”.

Ним став Віктор Кичун – друг представника президента Зеленського у Конституційному суді Федіра Веніславського, який не приховує своїх зв’язків з новим суддею КС.

Почути голос суду

суди

Представники судової влади закликають не драматизувати ситуацію навколо судів.

Андрій Овсієнко з ВРП підкреслює – серед українців, які безпосередньо мали справу з судами, судам довіряє 66%, а скептично налаштовані громадяни зазвичай свої знання черпають зі ЗМІ.

“Добросовісність і виваженість заяв політиків, формування громадської суспільної думки засобами масової інформації — від цього йде такий показник довіри чи недовіри”, – переконаний він.

З цією оцінкою погоджується суддя Верховного суду Олена Кібенко – одна з тих, хто пройшов відбір у новий, реформований ВС, та одна з тих, до кого не було жодних претензій з боку Громадської ради доброчесності.

“Ми дійсно живемо в епоху, коли люди формують враження про певні речі більше зі ЗМІ, соцмереж, аніж через особистий досвід”, – каже вона.

За її словами, лише 5-7% рішень першої інстанції в Україні оскаржують в апеляційній чи касаційній інстанціях. “Це свідчить про реальну довіру людей до судових рішень”, – переконана суддя.

Щоб виправити ситуацію з довірою до суддів в Україні, вважає Кібенко, судам слід активніше комунікувати з людьми, використовувати соцмережі. Щоб люди знали також про професійних, чесних суддів.

Вона називає “надмірною” увагу до процедур добору суддів, а рецептом успіху – запровадження електронного суду. Це, мовляв, захистить від суддівських помилок, забезпечить прозорість і єдність судової практики.

“Це не фантастика – так вже працюють суди в усьому світі. І до цього треба прагнути, а не до нескінченних перевірок суддів на доброчесність різними невідомими комісіями”, – переконана Кібенко.

Для оформлення використовувалися фото GETTY IMAGES та УНІАН.

  • Галина Корба
  • ВВС News Україна

і

RSS музеї україни

  • Нова виставка «Відроджена спадщина» у Бахмутському краєзнавчому музеї
    Доброю традицією нашого музею стало проводити виставки відреставрованих ікон з нашого зібрання. Наша  виставка невелика – всього вісім ікон. Дві з них –« Спас Вседержитель» та «Святий Микола»( обидві – кінця XIX століття) були привезені нашими співробітниками з Харківської філії Національного науково-дослідницького реставраційного центру України тиждень тому. Вони не були дуже ушкоджені і реставрація була […]

натисни – підтримай