У центрі Києва пройшла друга за тиждень акція на підтримку активіста та популярного блогера Сергія Стерненка. Учасники протесту зібралися біля Офісу президента, звідти рушили до Генпрокуратури і закидали її фаєрами.
Кілька днів тому суд в Одесі засудив Стерненка до сімох років в’язниці та вирішив конфіскувати половину його майна.
Його звинуватили у викраденні Сергія Щербича – одеського активіста, який симпатизує проросійської партії “Родіна”.
Захист блогера вважає справу політичною. Прихильники Стерненка, який критикує нинішню владу, називають вирок “реваншем антиМайдану”.
Стерненко фігурує ще в кількох кримінальних справах. Найбільш резонансна з них – справа про вбивство, яке Стерненко і його прихильники вважають самозахистом.
“Не тих саджають“
У суботу під ОП прийшли кілька тисяч людей, розповідають кореспонденти BBC News Україна.
Цього разу прохід на вулицю Банкову і підхід до самого Офісу президента був повністю відкритий, на відміну від 23 лютого, коли правоохоронці його перекрили.
Звідти натовп рушив до Офісу генерального прокурора.
Люди перекрили рух автомобілів вулицями Грушевського і Московською.
Організатори акції назвали її безстроковою.
“Ми виходимо повернути собі країну, в якій не дають 7 років з конфіскацією людині, яка ворога називає ворогом, крадія – крадієм, а зрадника – зрадником”, – ідеться на Телеграм-каналі, який координує учасників протесту.
Демонстранти тримали українські прапори та плакати з написами “Венедіктову (генерального прокурора – Ред.) у відставку!”, “Волю Стерненку”, “Нас не злякати”, “Прийшла весна – не тих саджають”.
Люди вимагали переглянути справу Стерненка. Висували й інші вимоги – зокрема, звільнити підозрюваного у вбивстві Павла Шеремета Андрія Антоненка й припинити “політичні переслідування” українських активістів і волонтерів.
Серед вимог також – оновити судову систему, “перезапустившити Вищу раду правосуддя”.
Партійної символіки на акції не було.
Шляхом до офісу генпрокурорки активісти запалили фаєри. А дійшовши, почали кидати їх в будівлю ГПУ.
Близько 15 години акція закінчилася і протестувальники почали роходитися. Наступний протест організатори анонсували на 9 березня, коли відбудеться з’їзд суддів.
Попередня акція на підтримку Сергія Стерненка пройшла 23 лютого, у день вироку. На неї прийшли тисячі людей, було кілька травмованих та десятки затриманих.
Розповідає кореспондент ВВС News Україна В’ячеслав Шрамович
Ця акція стала однією із наймасовіших за часів президентства Володимира Зеленського, але вона не пореросла у сутички. Ані поліція, ані учасники протесту не були налаштовані агресивно.
Усе невдоволення демонстрантів вилилося у те, що вони закидали Офіс генпрокурора фаєрами й петардами. Серед головних їхніх вимог – відставка міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і генпрокурорки Ірини Венедиктової.
Сам протест виглядав досить організованим. Роман Сініцин, один з організаторів акції, з якими вдалося поговорити, вважає, що сутички на попередній акції на підтримку Стерненка відбулися лише тому, що поліція поставила паркан і блокувала учасників акції.
“Але можливо, це була остання мирна акція”, – заявив він.
За що засудили Стерненка
За версією звинувачення, 25 квітня 2015 року Стерненко, на той момент один з лідерів одеського “Правого сектора” разом зі своїм колегою Русланом Демчуком телефоном домовилися зустрітися зі Щербичем, який незадовго до того отримав мандат депутата одного з райрад Одеської області.
Щербич нібито сів у машину, де його почали переконувати відмовитися від депутатського мандата. Згідно зі свідченнями Щербича, в салоні авто його били, особисто Стерненко стріляв в нього з травматичного пістолета, а потім привезли у невідоме йому місце, де продовжили бити, затискали палець плоскогубцями і відібрали у нього 300 гривень.
Зрештою, згідно з матеріалами звинувачення, Щербича відпустили із погрозою, що якщо він все ж стане депутатом, “до нього й членів його сім’ї будуть застосовані більш жорстокі дії, спрямовані на заподіяння фізичних страждань і позбавлення життя”.
У розмові з ВВС влітку минулого року Стерненко відкидав причетність до інциденту зі Щербичем. Справу проти себе він вважає сфабрикованою і політичною.
Захист Стерненка наполягає на тому, що під час розгляду справи проти активіста було допущено низку порушень.
В результаті Сергія Стерненка звинуватили за трьома статтями кримінального кодексу: розбій, незаконне позбавлення волі і незаконне носіння вогнепальної зброї.
Прокурори зажадали засудити його до восьми років позбавлення волі та конфіскації майна.
Підсумковий вирок був трохи м’якішим – сім років і три місяці за гратами і конфіскація половини майна.
ввс