Переважна більшість лісів була у приватній власності горян…

Сьогодні йшов карпатськими лісами. Бурелому неприбраного купа. В тому числі й такого, що запросто може бути використаний в якості ділової деревини.
А для чого возитися з буреломом, якщо запросто можна зрубати у зручному місці ялинку і завезти найякісніший кусок на пилораму. Все решта залишається гнити в лісі. Не своє — не жалко!
Мені запам‘яталися спогади мого покійного батька 1927 р.н., в яких він розповідав про систему господарювання до колективізації, що пройшла у наших краях в другій половині сорокових років. Переважна більшість лісів була у приватній власності горян і становила основну статтю їхніх доходів. Адже вирощений на гірських полях урожай був неконкурентноздатним, оскільки потребував значно біших затрат праці, ніж на рівнині.
В ті часи не те що бурелом в лісах не гнив, а кожен сучок підбирався, щоб використати його в якості дров, якщо не можна використати в якості ділової деревини. І все це кожен господар намагався якщо не використати у себе, то продати, щоб якомога ефективніше використати наявні у його власності ліси, бо це були його гроші, його хліб!
Для мешканців степової та лісостепової зони Держава провела розпаювання земель с/г призначення, і селяни отримали земельні паї і ділянки, на яких можна було як самим господарювати, так і здати в оренду. Але у будь-якому разі такий-сякий прибуток був гарантований. А ось селяни Карпат, Волині і Полісся, де основним угіддями були ліси, залишилися ні з чим!
Їхні ліси і далі перебувають у колективній власності, тобто власності прокурора, поліцейського, лісничого, керівника району, у яких селяни перебувають якщо не в якості наймитів, то в якості крадіїв того лісу, який по праву належить їм.
Рано чи пізно, але справедливість таки має прийти і до тих, чиї предки володіли лісами. І не треба доводити, що в лісі мають працювати спеціалізовані господарства. Наші предки тут успішно господарювали, то й ми зможемо. Тим паче тепер, коли здобути будь-яку інформацію, отримати кваліфіковану консультацію не складає жодних проблем.
Тоді й не буде лисих Карпат, не буде жахливих повеней, оскільки кожен власник лісу буде зацікавлений, щоб на його ділянці росло і дозрівало якомога більше дерев, оскільки це його та його родини прибуток.

Іван Макар

і

RSS музеї україни

  • Черевик віком 2000 років
    Археологи знайшли в австрійському болоті шкіряний черевик віком 2000 років. За припущеннями вчених, взуття зісковзнуло з ноги людини, потрапивши у в’язке болото. Черевик виявили поруч з дерев’яною дорогою, її вік також оцінюється у 2000 років. Дорога була вимощена в ряд з дощок, по яких люди могли безпечно пройти або проїхати через болото. Крім того, поруч […]

натисни – підтримай