Качана каша – унікальна каша, якій вже 300 років

Серед традиційних українських страв є одна, про яку багато говорять, проте мало хто її куштував, і ще менше тих, хто вміє її готувати. Це так звана «качана каша» – кулінарна «витребенька», яку наші предки могли дозволити собі лише на великі свята. Рецепт легендарної каші розповіла етнолог Олена Щербань.
За її словами, рецепт каші дістався їй від бабусі. Українцям ця страва смакує вже понад три сотні років, вона була розповсюджена тільки на Полтавщині, у двох районах – Диканському та Зіньківському.
Через важкі умови життя, які переслідували українців впродовж всього ХХ століття, «качану кашу» потроху забули – для її приготування потрібні яйця, масло, пшеничне борошно. Ці дорогі продукти не завжди були на столах наших бабусь і дідусів. До того ж, процес приготування вимагає досить багато часу. Тому страва вважалася святковою, її їли не щодня.
У кашу вкладалася велика праця і дороговартісні продукти. Качана каша готується з білого борошна, а воно в давнину було лише на панській кухні. Біднота їла житній хліб. Качана каша – це вже або панська, або святочна, або весільна кухня.
Це каша на яйцях. Яйця – символ продовження роду. Також вона готується на птиці. Птиця – теж символ весілля.
Як і з чого готується?
Сировина, з якої готується каша, називається крупці. На жаль, рудимент давнини втрачено, бо на сучасних весіллях її не готують. В Україні більше знають, приміром, затірку. Вона ззовні нагадує качану кашу. Але в затірці бракує одного елементу – пшона.
Качана каша готується з трьох інгредієнтів – пшона, яйця та борошна (пшеничне, біле).
На 100 г пшона потрібно щонайменше десяток яєць (а то й п’ятнадцять. Їх потрібно збивати виделкою до рідкої консистенції, аби ложкою можна було горнути рідину).
Пшоно треба змочити у яйці 88 разів. 88 – бо це символ безкінечності. Кашу можна накачати до розміру сої чи горошини.
Готується вона в м’ясному бульйоні. З птиці (найкраще, аби був півень: тоді каша буде густою, з наваром). Вона розсипатиметься, як плов.
Також качана каша потребує солі, меленого перцю (або цілого горошкового), подрібненої моркви. Кашу варять на повільному вогні впродовж двох-трьох годин, після чого тримають у духовці півгодини під кришкою. В готову кашу додають масла за смаком. Може бути й масло. Але ніякої цибулі. На цьому все.
Як довго?
Каша стала не модною. Уявіть, аби її приготувати на 4-х, я витрачу тільки три години на качання. Вийде по одній порції. А скільки треба часу, аби накачати на весілля? Два дні – точно.
Качати кільком господиням одразу – неможливо. Відкиньте стереотип, що її можна готували групою, як, приміром, коровай. Качана готується одноосібно, бо кожну пшонину треба вимочувати в яйці і в борошно.
Далі – більше: вона й вариться 3 години у бульйоні.
Каша пахне старовиною. Частково на смак нагадує домашню локшину з м’ясом. Але! У каші ж ще й пшонина!
Де готують?
На сьогодні, качану кашу почали готувати в селі Опішня (Диканський район, Полтавщина) місцеві господині. Навіть ресторації купують рецепт.
Вона дуже подобається людям як фестивальний продукт. То не козацький куліш, хоча куліш теж чудово смакує. Власне, на фестивалях я найчастіше її і популяризую.
Це органічна їжа. Її можна вживати навіть немовлятам, коли починається робити перший прикорм.

і

натисни – підтримай

ютос