Проблеми Волинського скансену

Три місяці тому, як Збори засновників Волинського музею-скансена призначили нового директора Музею історії сільського господарства Волині-скансен Романа Ковальчука. В інтерв’ю журналісту ГРТ «Інтерактивне телебачення» він пообіцяв «друге дихання музею».

НОВИЙ ДИРЕКТОР, А ПРОБЛЕМИ СТАРІ

Роман Ковальчук, новий т.в.о.директор музею

Пообіцяв, бо твердо вірив, що має цілковиту підтримку очільників місцевої влади, як обласної так і міської. Але пройшло уже три місяці і ми бачимо, що не так сталося, як казалося.

Грошей як не було у музею, так і не добавилося. При затверджені обласного бюджету на сесії Волинської обласної ради  (11.02.2021 р. № 4/14), з музею безпідставно, безпречинно було знято 400 тисяч гривень, залишивши лише 350 тисяч на один квартал. А уже в 21 квітня цього року депутати обласної ради на 25 сесії приймають рішення про передачу частки (51 %) музею історії сільського господарства Волині-скансену, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області, в комунальну власність м. Луцька. Рішенняприйнято без обговорення і питань.

Здавалось, що цілком логічно вирішується питання, так як музейний комплекс-скансен – площею у 17 га розміщений на території селища Рокині, яке стало уже територією обласного центру. Одні скинули «баласт», а інші, яким передається музей, ще не вирішили і рішення не приймали, Акт передачі не підписали. Таким чином, Музей опинився в стані гравітації, «між небом і землею».

Молодий і енергійний директор з ентузіазмом взявся до роботи. Адже вищий орган музею – Збори засновників затвердили План роботи на 2021 рік, який потрібно виконувати, бо через 100 днів можуть спитати, як виконується план. Отож, частково був доукомплектований штатний розклад, робітники і охоронці музею переведені на повну ставку згідно тарифної сітки посадових окладів. У зв’язку із послабленням карантинних обмежень, у музею появились замовлення на екскурсії. Завдяки напруженій і згуртованій роботі під час масового напливу дітей і дорослих після закінчення навчального року, вдалося заробити трохи коштів, наповнити свій спец-рахунок.

Таким чином, музей почав розраховуватись із кредиторами за матеріали та послуги, що надавались музею в час пандемії в кредит. Розпочали ремонтно-реставраційні роботи у скансені та у центральній експозиції музею.

Але «світло в кінці тунелі» так і не появилося. Заборгованість по зарплаті знову зросла на ТРИ місяці. Отже, молодий директор, здобувши три вищі освіти, добре пам ‘ятає, що з нічого нічого не виникає і не появляється. Кому ж тоді вірити, як не очільникам влади, які виголошують щораз патріотичні і демократичні гасла?

У 2016 році ми повірили «Українським патріотам», які тепер успішно борються «За майбутнє» разом із «Свободою» і «Батьківщиною», повністю взявши владу у Волинському краї, продовжують і далі знищувати музей.

Не за таке «майбутнє» України я боровся з 1989 року, активно стаючи на всіх барикадах за самостійну країну: «Повстань Україно!», «Україна без Кучми», Помаранчевий майдан і Революція гідності. Як козак і воїн ідеологічного фронту, написавши і видавши понад 30 книг, брошур і монографій, ніколи не думав, що на 30-річчя незалежності України знову буду «воювати» за збереження Волинського музейного комплексу-скансена, якому присвятив більшу половину свого життя, який є привабливим не тільки своєю унікальною експозицією, а й територією, що знаходиться біля Луцька.

Чи надовго вистачить ентузіазму молодому директору?

Чи надовго вистачить терпіння працівникам музею утримувати, ремонтувати, реставрувати стародавні пам’ятки архітектури, проводити благоустрій території музею і дендропарку, який занесений до ПЗФ України?

А що ж очільники влади?

То ж літо настало, пора відпусток прийшло.

А у молодого директора залишилися старі проблеми…

 

 

Олександр Середюк,

екс-директор музею,

 ветеран праці і музейної справи,

провідний науковий співробітник музею-скансен

і

RSS музеї україни

  • Виставка “Ідеальна. Світ жінки у творах китайських художників”
    Протягом багатьох століть жінки у Китаї мали відповідати стандартам патріархального суспільства. До зовнішності та поведінки жінок висувалося безліч умов – вони мали слідувати суворим нормам етикету, виконувати хатні обов’язки, відповідати канонам краси та народжувати багато дітей. На виставці буде представлено вибрані твори живопису, скульптури та декоративного мистецтва, що розкриють образи жінок у творчості китайських художників […]

натисни – підтримай