Якою може бути нова війна між супердержавами?

Росія нарощує військову присутність на кордоні з Україною, Москва вимагає від НАТО вивести свої війська з території держав-членів альянсу, а Китай дедалі голосніше каже про повернення Тайваню – силою, якщо буде необхідно.

Регіональні конфлікти й далі спалахують в усьому світі. В Ефіопії триває громадянська війна, в Україні конфлікт забрав життя понад 14 тисяч людей з 2014 року, бурлять повстання у Сирії, а угрупування “Ісламська держава” лютує у деяких частинах Африки.

Якими можуть бути війни великих держав у майбутньому і чи зможе Захід відповісти на виклики, які очікують його попереду?

Втім, “зброя майбутнього” вже існує. Можливий розвиток конфлікту між Заходом і, скажімо, Росією чи Китаєм, вже неодноразово обговорювали й прогнозували.

16 листопада Росія випробувала в космосі ракети, знищивши один зі своїх супутників. Протягом літа Китай проводив випробування своїх передових гіперзвукових ракет, здатних рухатися зі швидкістю, яка в рази перевищує швидкість звуку.

Наступальні кібератаки з метою зруйнувати систему чи пограбувати стали звичайним явищем, яке отримало назву “підпорогова війна”.

Мішель Флурной керувала політикою Пентагону з питань стратегії за президентства Клінтона та Обами. Вона вважає, що зосередженість Заходу на Близькому Сході протягом останніх двох десятиліть дозволила його супротивникам зробити помітний стрибок у військовому розвитку.

“Сьогодні США, Велика Британія та наші союзники опинилися в переломній ситуації – ми 20 років зосереджувалися на боротьбі з тероризмом і повстанцями, війнах в Іраку та Афганістані, і нарешті піднявши голову, помітили, що нам створили серйозну конкуренцію інші великі держави”, – каже вона.

Вона, звичайно, має на увазі Росію та Китай, названих в Інтегрованому огляді британського уряду “гострою загрозою” та довгостроковим “стратегічним суперником” Заходу.

“Поки ми концентрували свої зусилля на Близькому Сході, – пояснює вона, – ці країни навчилися західного способу ведення війни. Вони почали активно інвестувати в розробку нових технологій”.

Військові ВПС США проводять кібероперації на базі національної гвардії Ворфілд, Меріленд, 2017

Автор фото, J.M. Eddins Jr/US Air Force

Підпис до фото, Військові ВПС США проводять кібероперації на базі національної гвардії Ворфілд, Меріленд, 2017

Більша частина з них стосується кібератак, спрямованих на підрив західного суспільства, вплив на вибори, викрадення конфіденційних даних. Такі дії ще не кваліфікують як війну, до того ж ті, хто до них вдаються, все заперечують.

Але припустімо, що нинішня напруга між Заходом і Росією через Україну або між США і Китаєм через Тайвань переросло у повномасштабні військові дії. Якою була б така війна?

“Я думаю, що все відбувалось би в дуже швидкому середовищі, яке сильно залежить від інформаційної сфери”, – каже Мея Ноувенс, старша наукова співробітниця Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS). Дослідниця посилається на активне використання Китаєм інформаційних технологій у військовій сфері.

“Народно-визвольна армія Китаю створила нове агентство під назвою “Стратегічні сили підтримки”, яке зосереджене на питаннях освоєння космосу, радіоелектронній війні та кіберпотенціалі”.

Що це означає на практиці? Перше, що відбудеться на початку будь-яких військових дій, це масові кібератаки з обох боків. Будуть спроби “засліпити” супротивника, вимкнувши зв’язок, зокрема зі супутниками, або навіть перерізавши життєво важливі підводні кабелі, які передають дані.

Я спитав фахівця з майбутніх воєн в IISS Франца-Штефана Гейді, що це означатиме для звичайних людей. Чи можливо, що наші телефони раптом вимкнуться, на заправках зникне паливо, а з поставкою харчів розпочнеться хаос?

“Мабуть, так”, – каже він.

“Великі держави потужно інвестують не лише в наступальний кіберпотенціал, а й у засоби радіоелектронної боротьби, які можуть перешкоджати супутникам і порушувати зв’язок. Тому не лише військові, а й суспільство загалом стануть основною мішенню в майбутньому конфлікті”.

Ракету SpaceX із супутниками ВПС США запускають із космічного центру Кеннеді у Флориді, 2019 рік

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Ракету SpaceX із супутниками ВПС США запускають із космічного центру Кеннеді у Флориді, 2019 рік

Найбільша військова небезпека у такому разі – незапланована ескалація. Якщо зв’язок з вашими супутниками перервано, а військові командири сидять у підземних бункерах, не розуміючи, що відбувається, відкалібрувати наступний крок буде складно.

Мея Ноуенс вважає, що в такому разі командування може або відреагувати або недостатньо, або навпаки несвідомо прискорити ескалацію, що може бути дуже небезпечно.

Одним із чинників, який, ймовірно, зіграє важливу роль у майбутній війні, є штучний інтелект – ШІ. Він може помітно прискорити ухвалення рішень і час реагування командирів, дозволяючи їм обробляти інформацію набагато швидше.

Тут США мають якісну перевагу над своїми потенційними супротивниками. Мішель Флурной впевнена, що це дозволить компенсувати брак такої величезної кількості солдатів, яку має Народно-визвольна армія Китаю.

“Один із способів обійти кількісну перевагу супротивника та дезорієнтувати його в плануванні оборони або атаки – це об’єднати людей і машини”, – каже колишня керівниця Пентагону.

“Отже, якщо ви маєте одну пілотовану платформу, яка може керувати сотнею безпілотних платформ, кількісний баланс буде на вашому боці”.

Втім, є одна галузь, де Захід небезпечно відстає від Росії та Китаю. Це гіперзвукові ракети – суперзаряджені снаряди, які можуть літати зі швидкістю від п’яти до 27 разів більшою за звук і нести звичайну або ядерну боєголовку.

Росія оголосила про успішні випробування своєї гіперзвукової крилатої ракети “Циркон”, заявивши, що вона може пробити будь-яку оборону у будь-якій точці світу.

Китайські ракети Dong Feng 17, оснащені гіперзвуковим планером, Пекін, 2019 рік

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Китайські ракети Dong Feng 17, оснащені гіперзвуковим планером, Пекін, 2019 рік

Китайські ракети Dong Feng 17, вперше представлені 2019 року, мають гіперзвуковий планер (HGV), який може маневрувати в атмосфері з майже непередбачуваною траєкторією, що ускладнює перехоплення.

А от нещодавні випробування американських систем, навпаки, пройшли не дуже добре. Поява цієї зброї в арсеналі Китаю змушує Вашингтон двічі подумати перед тим, як почати захищати Тайвань, якщо Китай вирішить вторгнутися до нього.

Випробування гіперзвукової ракети AGM-183A ВПС США у Каліфорнії в 2020 році

Автор фото, Giancarlo Casem/US Air Force

Підпис до фото, Випробування гіперзвукової ракети AGM-183A ВПС США у Каліфорнії в 2020 році

Утім, війська, які Росія наразі зосередила біля кордону України, хоча й мають наступальні кібер- та радіоелектронні засоби, переважно складаються з традиційної техніки, як-от танки, бронетехніка та війська. Таку саму техніку Москва використала б, якби раптом вирішила повернутися до країн Балтії.

Велика Британія вирішила скоротити свої звичайні війська на користь інвестування в нові технології. Фахівець з майбутніх воєн Франц-Штефан Гейді впевнений, що це принесе перевагу через 20 років, але до цього буде тривожна порожнеча.

“Я думаю, що протягом наступних 5-10 років у нас буде дуже небезпечний період, протягом якого відбудуться значні скорочення традиційних збройних сил. Але нові технологічні можливості ще не будуть достатньо розвиненими для оперативного впливу”, – зазначив він.

А у ці наступні 5-10 років Захід цілком може зустрітися з найнебезпечнішими викликами. То невже ситуація така погана?

На думку Мішель Флурной, яка багато років працювала в самому серці оборонної політики США, це не так.

Вона вважає, що вирішення проблеми лежить у двох речах – тісних консультаціях і співпраці з союзниками та інвестиціях у потрібні галузі.

“Якщо ми об’єднаємо свої зусилля та інвестуємо у правильні технології та концепції, ми розробимо їх зі швидкістю та масштабом, які дозволять стримати війну між великими державами”, – каже вона.

“Ми повинні мати можливість досягти наших цілей і зберегти мир та процвітання в Індо-Тихоокеанському регіоні”.

  • Френк Гарднер
  • Кореспондент BBC з питань безпеки

і

натисни – підтримай

ютос