Чи правильно використовувати слово застосунок замість додаток?

Кандидат філологічних наук Олександр Скопненко відповідає на запитання читачів. Надсилайте їх на адресу questions.ukrainian@bbc.co.uk.

Украинский

Дмитро Мацюк хоче довідатися про таке: Як правильно торгівельний центр чи торговельний центр?

Усі словники української мови фіксують як літературну форму тільки прикметник торговельний. Абсолютний еквівалент – торговий.

Галина Шадловська запитує: Мене цікавить, які фемінітиви можна утворити від слів філософ і теософ?

Серед фемінітивів можна чітко виокремити дві групи.

До першої належать ті, що вже давно усталені в мові, як-от: авторка, дикторка, дослідниця, письменниця, правителька, поетка, студентка, учителька та ін.

У другій групі опинилися, слова, які ще не стали частиною літературної норми, тобто не закріплені в кодексах – нормативних словниках, граматиках, порадниках. Ці фемінітиви здебільшого характерні для мовної практики деяких ЗМІ.

Проте такі іменники не пройшли випробування часом, вони начебто ще перебувають у гарячому, неусталеному стані в мовній лабораторії. До них належать і спроби утворити фемінітиви від іменників філософ і теософ.

Фемінітивів, що походили б від іменників філософ і теософ, у кодексах поки що немає.

Василь Рядчик зацікавився: Чи правильно використовувати слово застосунок замість додаток?

Так, цілком. Між цими двома назвами поки що триває конкурентна боротьба, але застосунок має багато шансів для цілковитої перемоги.

Мені б хотілося дізнатися, чому в повсякденному мовленні можна почути всих, всим, ций? Звідки це пішло?, – прагне з’ясувати Павло Чічул.

Такі форми діалектні. Для багатьох українських говірок характерне явище надмірного ствердіння приголосних.

Наприклад, українська діалектна форма всих походить від давньоукраїнської вьсѣхъ. У більшості українських діалектів, а також у літературній мові, на місці так званого ятя (на письмі його раніше позначали літерою ѣ) закріпився звук і: вьсѣхъ → всіх. У деяких говірках приголосний с перед і ствердів, через це й постали такі форми як всих, всим і т. ін.

На думку Юрія з Рівного, у новій редакції Українського правопису (2019) помилково закріплене подвоєння літер у слові твіттер. Чи справді це так?

Свою позицію читач обґрунтовує таким правилом (§ 128): “У загальних назвах, утворених від власних назв без додавання афіксів, букви на позначення приголосних не подвоюємо: ват (пор. Ватт), бекерель (пор. Беккерель), гаус (пор. Гаусс)”.

Якщо відповідати коротко, то написання твіттер цілком умотивоване.

Тепер пояснимо це докладніше.

Справді, слово твіттер носії української мови сприймають як безафіксне утворення (тобто не відчувають, що до його складу входить, крім кореня, ще й суфікс), хоч в англійській — це похідний іменник, буквально “щебет, щебетання”.

Треба взяти до уваги ще й правило, подане в § 54, яке встановлює, що назви сайтів, соціальних мереж, пошукових систем без родового слова пишемо з малої букви (твіттер), а назви з родовим словом пишемо з великої букви та в лапках (пошукова система Гугл). Тут ключове слово – назва.

Написання твіттер – це своєрідне збереження власної назви в групі слів, які пишемо з малої літери. За загальним правилом у власних іншомовних назвах подвоєння приголосних зберігаємо.

Уявімо гіпотетичні речення Я звернувся до керівництва мережі Твіттер та Я написав у твітері. Коли підійти до такого написання з формального та юридичного боків, то матимемо підстави твердити, що “Твіттер” і твітер – це різні мережі. Це, певна річ, не так.

і

натисни – підтримай

ютос