Іван Іваницький – ВОЄННІ АБЗАЦИ

ВОЄННІ АБЗАЦИ
Читаю статистику – Німеччина прийняла 187 тисяч біженців. Скоро наздожене Львів, який прихистив у себе понад 200 тисяч переселенців з усіх регіонів. І, таким чином, нарешті здійснилася його давня мрія стати містом-мільйонником. Тільки радості від того ніякої.
***
Спочатку північно-сусідні дебіли носилися із “безсмертними полками”, потім із “колорадськими” стрічками, іграми на тему “взяття рейхстагу”, тепер у хід пішла нова забавка – маркування літерою Z (зомбі) своїх легкозаймистих танків. Яким буде наступне хобі? Пропоную наробити значків із зображенням черепа пуйла, бо ваші полки виявилися смертними, як і весь ваш “рейх”.
***
Що робить злодій після крадіжки? Кричить на всю округу “тримайте злодія!” Що робить нинішня кацапія? Здіймає лемент про те, що Україна, буцімто, готує хімічну зброю. Щоб таким чином завуалювати що? Можливо навіть історію походження ковіду. І коли стане достеменно відомо, що цей коронавірус вигадали в секретних лабораторіях “нєоб’ятной”, а потім щось пішло не так, то як тоді на це відреагує світ? Невже нарешті дослухається до слів Бжезінського – “росія – то зайва країна на мапі світу” ?
***
Європейський політик кидає фразу – “в Україні панує страх”. Та ні, добродію, страх панує в Європі. Бо якщо не встоїмо ми, вам доведеться прийняти вогонь на себе. Тож, турбуючись про власну безпеку, – допомагайте Україні вистояти. Оце й буде називатися – РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!
***
Хто ще не вичавив у собі раба – вичавлюйте. Що це таке у зверненнях до росіян в телеефірах – “я перейду з вами для зручності і розуміння на російську?” А хто із них для зручності і розуміння перейшов з вами на українську? Вони для нас усе ще колонізатори, а ви, колонізовані ними, й надалі залишаєтеся ніби українцями? Бо не вони, а ми – господарі своєї землі. Не вміють, не можуть, не хочуть? І не треба! Навіщо й про що з ними говорити? З ними розмовляють наші гармати. Якщо вже так дуже хочеться, – поговоріть з тими, хто є у списку особистих ворогів пуйла і вже давно перебуває в еміграції. Але й тоді підхід має бути незмінним – ми з України! Хай вчать українську, вона їм ще знадобиться.
***
У дитинстві ми, хлопчаки, запитували його: “Діду, ну, як там було на війні?” “А шо, – говорив він, підкручуючи вуса, – два-три німці і перекур”.
Час має здатність до прискорення. Вчорашні два-три німці це сьогоднішні два-три десятки кацапів. Хлопці, економте сигарети!
23 березня. На Київ уперто насувається весна.
Слава Україні! Смерть ворогам!

і