Німецький уряд відмовляється передавати Україні свої танки, в тому числі через побоювання, що ця військова техніка може опинитися на території РФ.
Про це повідомляє авторитетне видання Spiegel з посиланням на джерела, близькі до уряду ФРН.
За їх словами, Берлін занепокоєний, що Україна “може стати самовпевненою”, якщо здобуде кілька великих перемог на полі бою й “на ейфорії” увірветься на територію країни-агресора.
Ще одна причина, можливо найголовніша – “певна недовіра в Берліні до президента України Володимира Зеленського.”
Судячи зі всього це результат дипломатії “гопник-стайл” яку очільники нашої країни застосували не тільки до Німеччини, але до Франції та інших західних країн.
Безперечна симпатія громадян цих країн до України, яка й автоматично поширюється й на нашого президента, на рівні очільників та еліти цих країн так не діє.
Не тому що вони якісь дуже погані , а тому що їх статус та політичний досвід дозволяють їм бачити те, чого не помічають прості люди.
Наприклад очевидну невідповідність політичного стилю Єрмака-Зеленського тим ідеалам демократії, які підсвідомо, але чітко сповідує тотальна більшість решти українців.
Помітна та тонка, але очевидна схожість “слугонародної” моделі нашої влади з раннім “цивілізованим” путінізмом чи скажімо з Китаєм.
Помітне збереження, а навіть посилення “злодійократичної” складової в економіці та у внутрішній політиці.
Помітний і шокуючий для наших євро-американських друзів потяг заглядати в очі Путіну і взаємозаперечуючі заяви то про мир, то про війну до повної перемоги.
На цьому фоні і на цих аргументах, російській агентурі дуже легко вибудовувати негатив, нехіть та заперечення підтримки та співробітництва своїх країн з Україною.
Що й робиться і з цим не бореться а дивно підігрує безпардонна “дипломатія” Президента, посла Мельника , а часом і навіть Кулеби.
Фактом є те що у квітні-травні Німеччина припинила постачання Україні навіть тої допомоги, які вона вже постачала чи збиралася це зробити.
Щиро надіюся що якесь порозуміння можливо було досягнено в часі візиту до Німеччини Стефанчука. Тому що він, попри все не є простим і вульгарним, як це можливо комусь видається.
Володимир Мартинюк