Коли Україна реально зможе вступити в Євросоюз

 

Євросоюз ухвалив історичне рішення та надав Україні статус кандидата на вступ до ЄС. Тепер у Києва попереду багато роботи та, ймовірно, тривалі перемовини з Брюсселем. Але експерти солідарні в тому, що цей шлях реально пройти до 2030 року.

  • Галина Корба
  • ВВС News Україна

Статус кандидата на вступ Україна отримала з безпрецедентною швидкістю. 28 лютого, після російського вторгнення, президент Володимир Зеленський подав відповідну заявку, місяць знадобився уряду, щоб заповнити спеціальний опитувальник від ЄС, а вже 23 червня країна отримала кандидатство.

єсДля порівняння – Хорватії, щоб отримати статус кандидата знадобився майже рік. Боснія та Герцоговина один лише опитувальник заповнювала майже два роки, а статус кандидата не може отримати й досі, хоча подала заявку ще в 2016-му.

Для України це не лише великий політичний прорив. Це також доступ до коштів європейських фінансових фондів на реформи, стимул ці реформи швидко проводити та стимул для європейських інвесторів приходити в країну та вкладатись в її економіку, кажуть експерти.

“Для нас це перше юридичне рішення, яке стосується приєднання України до Євросоюзу, за всі ці роки ми мали лише політичні обіцянки”, – заявила BBC News Ukrainian віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

“Це перше рішення, коли Україну офіційно визнають частиною Європейського Союзу”, – додає вона.

Тепер головне питання, коли Україна зможе остаточно інтегруватися до ЄС і чи буде це відбуватися у такому ж турборежимі як надання статусу кандидата.

Кандидат з умовами

ЄС

Статус кандидата Україна отримала не лише з безпрецедентною швидкістю, але й на безпрецедентних умовах.

Відповідно до висновку Єврокомісії, тепер Україна має провести реформи у семи сферах від судової реформи до захисту нацменшин.

Це обов’язкова вимога не лише для того, щоб перейти до наступного етапу – перемовин щодо власне членства в ЄС. Відповідно до рішення Брюсселя, якщо Україна не виконає всіх умов, у неї заберуть статус кандидата.

Такий компроміс дозволив зняти аргументи країн, які були проти такої пришвидшеної євроінтеграції України.

Перші оцінки щодо того, як Україна виконує вимоги ЄС, Брюссель надасть наприкінці 2022 року.

Ольга Стефанішина вже пообіцяла, що Україна планує до кінця року виконати всі сім вимог, щоб якомога швидше перейти до етапу перемовин про вступ. Хоча експерти сумніваються, що це можливо зробити так швидко.

“Є кроки, які парламент може ухвалити досить швидко, – каже аналітикиня центру “Нова Європа” Маріанна Фахурдінова. – Інші кроки, наприклад, проведення відкритого конкурсу на посади в судовій сфері – більш тривалі, бо повноцінно їх можна провести лише в мирний час”.

До того ж рішення про початок офіційних перемовин щодо вступу України Євросоюз також має ухвалити на найвищому рівні, як зараз рішення щодо кандидатства.

хронологія

“Найоптимістичнішим сценарієм дати, коли ЄС дасть згоду на початок переговорів про вступ, видається червневий саміт 2023 року”, – прогнозує у своїй статті Сергій Сидоренко, головний редактор “Європейської правди”.

На цьому етапі все буде залежати від двох речей – від готовності української влади насправді ефективно проводити реформи, яких вимагає Євросоюз, а також від того, що буде з війною в Україні.

“Початок перемовин був би можливим, якщо ще будуть якісь бойові дії, але під час гарячої фази війни, я не думаю, що ЄС буде починати перемовини про вступ, а щоб їх завершити, гарячу стадію тим більше потрібно буде пройти”, – вважає Фахурдінова.

У випадку, якщо війна затягнеться, Україні все одно слід розпочинати перемовини щодо вступу, а щоб ЄС не мав застережень, питання слід перевести в робочу площину, вважає експерт ради зовнішньої політики “Українська призма” Олександр Краєв.

“Питання в тому, як це подати, – пояснює він. – Це треба робити з позиції, що ми ведемо перемовини, щоб провести реформи, а не як останню фазу на шляху до ЄС. У такому випадку в україноскептиків в Європі просто не буде аргументу, щоб не вести перемовини, бо війна”.

Довгі переговори

Стефанішина

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Ольга Стефанішина вважає, що вимоги ЄС можна виконати у стислі терміни

Коли б не розпочалися перемовини, немає сумнівів, що вони займуть щонайменше кілька років. Додатковий час знадобиться для проходження всіх формальних процедур щодо власне вступу в ЄС.

Країна-кандидат повинна буде привести своє законодавство у повну відповідність із законодавством ЄС практично у всіх галузях політики.

Йдеться про роботу по 35 напрямках, що може зайняти багато років.

Наприклад, остання країна, яка вступила в ЄС – Хорватія – отримала статус кандидата в 2004 році. Перемовний процес щодо членства тривав з 2005 по 2011 роки, а потім ще два роки пішло на підписання угоди про приєднання, відповідний референдум в країні та ратифікацію угоди. В підсумку Хорватія вступила до ЄС у липні 2013 року.

Деякі європейські політики у своїх прогнозах досить скептичні. Наприклад, держсекретар Франції у справах Європи Клеман Бон заявляв, що реальний вступ України до ЄС – питання десятиліть.

“Ми маємо бути чесними. Якщо ви кажете, що Україна збирається вступити до ЄС через шість місяців, рік чи два, ви брешете. Імовірно, це займе 15 чи 20 років, – заявляв він 22 травня французькому Радіо J. – Я не хочу пропонувати українцям жодних ілюзій чи брехні”.

Два, вісім чи десять років?

Але українська влада та експерти переконані, що такі песимістичні прогнози деяких європейців не відповідають дійсності, особливо якщо Київ не зволікатиме з реформами.

Ольга Стефанішина вважає, що вступ до ЄС в України займуть роки, а не десятиліття.

“Ми вже дуже інтегровані в Європейський Союз, – заявила вона в інтерв’ю AP. – Ми хочемо бути сильною та конкурентоспроможною державою-членом, тому це може зайняти від двох до 10 років”.

Майдан

Автор фото, AFP

“Коли ми почнемо переговори, а це буде не раніше кінця 2022 року, то треба розуміти, що процес імплементації законодавства ЄС у різних країн займав в середньому 7-8 років”, – прогнозує Маріанна Фахурдінова.

За словами експертки, Україна вже в кращій позиції ніж країни Західних Балкан на момент отримання кандидатства. Адже вона виконала понад 60% вимог, передбачених угодою про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС, яку підписали в 2014 році. Повне виконання вимог цієї угоди на 90% інтегрує Україну до спільного ринку ЄС.

“Тому може знадобитися і менше часу (на реформи для вступу – ред.)”, – каже вона.

“10-15 років до вступу – дещо песимістично, – погоджується ексміністр закордонних справ Володимир Огризко. – Ми вже пройшли великий шлях, виконуючи умови угоди про асоціацію, тож він скорочується принаймні на половину. Це той шлях, який ми маємо пройти у наступні кілька років”.

Європейських політиків, які заявляють про те, що розширення ЄС не на часі, він назвав “московськими консервами, які давно закладені, а тепер починають вибухати”.

Ще більш оптимістичний Олександр Краєв, який вважає, що Євросоюз останнім часом приміряє на себе роль нового, більш глобального гравця і в такій ситуації тримати Україну в своїй сфері впливу – геополітичний інтерес для Брюсселя.

“Україна буквально життями своїх солдатів платить за свій європейський вибір, і фактично для Європи це дійсно історія успіху, це показник того, що європейська ідея живе, має майбутнє і достойна того, щоб за неї воювати з диктаторськими режимами, – пояснює експерт – Тримати Україну, яка зараз веде боротьбу, в залі очікування буде дуже нелогічно”.

Він вважає історію України унікальною і не схожою на жодну іншу історію інтеграції в ЄС, відтак і вступ до Євросоюзу у неї може зайняти навіть менше ніж три роки з моменту початку перемовин.

Більш скептичний Сергій Сидоренко, який вважає, що справа не лише в необхідності зробити реформи для України. До того, як починати нову хвилю розширення, ЄС планує змінити процедури ухвалення рішень всередині.

Зокрема, переглянути принцип консенсусу, коли всі рішення повинні ухвалюватися одностайно. Через таку процедуру важливі рішення часто може заблокувати одна незгодна країна.

“Зважаючи на це, навіть п’ятирічний термін від нині та до завершення переговорів видається нереальним, – пише Сидоренко. – З різних джерел, у тому числі від наших європейських друзів, доводилося чути оцінку про те, щоби завершити процес до 2030 року. Це амбітна мета – але реалістична”.

ввс

і

натисни – підтримай