

Міноборони Росії у п’ятницю заявило про завершення відведення військ із окупованого Херсона на лівий берег Дніпра. У Москві стверджують, що евакуювали всіх військових – 30 тисяч осіб – і техніку, не зазнавши при цьому втрат.
ВВС розповідає, чому відсутність втрат за такого відступу була малоймовірною – і з якими складнощами пов’язані такі операції.
У п’ятницю російське міноборони повідомило, що перекидання військ із Херсона на лівий берег Дніпра було завершено до п’ятої ранку 11 листопада. Таким чином російська армія залишила єдиний обласний центр України, який їй вдалося захопити після 24 лютого.
Москва стверджує, що на лівий берег Дніпра вивели понад 30 тисяч військовослужбовців. У повідомленні російського міноборони йшлося також, що при відводі військ “жодної одиниці військової техніки та озброєння на правому березі не залишено, всі російські військовослужбовці переправилися, втрат особового складу, озброєння, техніки та матеріальних засобів російського угруповання не допущено”.
Влада України не робила офіційних заяв із цього приводу, але в українських ЗМІ з’являлися відео з російською технікою, нібито кинутою на херсонському напрямку. Одночасно з’явилися фото та відеосвідчення того, що були обвалені кілька прольотів Антонівського мосту, що веде на лівий берег Дніпра.
Достовірно встановити факт повного відходу російських військ із Херсона поки що неможливо – його ставить під сумнів головне управління розвідки міноборони України. Заявивши про те, що до Херсона заходять частини ЗСУ, там звернулися до російських військових із закликом здаватися в полон.
Чутки про підготовку здачі Херсона обговорювали в телеграм-каналах російських прихильників війни вже кілька тижнів, але офіційно російська влада оголосила про це 9 листопада.
Тоді на російському телебаченні показали відео звіту командувача об’єднаного угрупування військ в Україні Сергія Суровікіна перед міністром оборони Сергієм Шойгу. Генерал запропонував зайняти оборону на лівому березі Дніпра і сказав, що тримати угруповання військ на правому березі – безперспективно. Шойгу погодився.
Восени Росія анексувала Херсонську область, як і Донецьку, Луганську та Запорізьку, тобто російські війська пішли з території, яку Москва формально вважає своєю.
Відповідаючи у п’ятницю на питання ВВС про цю колізію, речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що в Кремлі, як і раніше, вважають Херсон частиною Росії і не бачать у відступі нічого принизливого.
Що означає вихід Росії з правого берега Дніпра з військової точки зору?

Кореспондент ВВС Павло Аксьонов – про відступ армії Росії з Херсона:
“Відступ – один із найскладніших маневрів у військовій справі. Така операція вимагає хорошої організації та підготовки військ, вона має бути заздалегідь спланована. Інакше відступ може легко перетворитися на хаотичну втечу зі втратою живої сили та техніки – найгірше, що тільки може чекати на будь-яку армію.
Завдання відступу – за можливості організований перехід військового угруповання на нові рубежі оборони. Цілі можуть бути різні – виведення військ з-під удару, оптимізація лінії фронту, нарешті, відступ може бути обманним маневром для того, щоб заманити супротивника в пастку.
В Україні після офіційного оголошення про початок відступу багато хто вважав, що відведення російських військ за Дніпро цілком може бути такою хитрістю. Але зараз вже видно ознаки того, що це все-таки відхід, який російська армія намагалася зробити в максимально організованій формі.
Україна вже давно заявляла про свій намір звільнити місто, і російське угруповання, яке зазнало проблем із постачанням, ризикувало опинитися під ударом.
Головна проблема при відступі – переслідування відступаючих військ противником. Ситуація, в якій опинилася російська армія в Херсоні, також небезпечна тим, що ЗСУ переслідує тих, хто відступає, завдаючи ударів.
“Складнощі відведення великого угруповання через Дніпро в тому, що ЗСУ можуть не дозволити гладку евакуацію. Артилерійські та ракетні удари по нечисленних мостах, по поромних переправах, по підручних плавзасобах, по пунктах збору, по скучених колонах, висадка та проникнення диверсійно-розвідувальних груп для проведення нальотів та створення дезорганізації та паніки тощо. Як то кажуть, було б бажання”, – розповів ВВС ізраїльський військовий експерт Давид Гендельман.
Тому війська використовують різні прийоми, головна мета яких – затримати противника і не дати йому можливість завдати шкоди при відступі. Наприклад, можна нав’язати ар’єргардні бої, влаштовувати засідки та мінувати місцевість. При відступі військова наука каже встановлювати стільки мін, скільки можливо.
Крім того, при відступі по можливості треба ретельно приховувати шляхи відходу – військові колони на марші вкрай вразливі для ударів артилерії та авіації. Складність тут у тому, що таємність суперечить швидкості: ти або ховаєшся, або тікаєш.
Швидко і потай відвести війська найпростіше вночі. Наступаючі війська можуть враховувати це і завдавати ударів по заздалегідь розвіданим і пристріляним цілям – перехрестям, підходам до річки тощо.
Складність нинішньої ситуації полягала в тому, що окупаційним військам довелося перекидати значні сили всього кількома переправами.
Зазвичай переправа (якщо тільки це не великий міст) – “шийка пляшки” операції з відступу.
Великі мости через Дніпро були сильно пошкоджені українськими ракетами, Антонівським мостом не могла рухатися важка техніка.
На будь-якій переправі втрачається швидкість, тому що її пропускна здатність нижча, ніж у дороги, що веде до неї. Це дуже знижує темп відступу.
Одним словом, переправити не лише військових, а й військову техніку через Дніпро було складно. Такі завдання потребують високої організації дорожнього руху біля переправ.
Складність у тому, що, з одного боку, на дорогах не повинно виникати скупчень техніки, які могли б стати цілями для українських ракет та артилерії, а з іншого – потік не повинен надовго припинятися, бо кількість техніки, яку потрібно перекинути через річку, була велика.
Під час весняного наступу на Київ російська військова поліція вочевидь не дуже добре справлялася із завданням організації руху фронтовими дорогами – на супутникових знімках було добре видно військову колону, що розтяглася на 60 км й на довгий час застрягла на шляху до Києва.
Майже через дев’ять місяців після початку війни перед тиловими службами стояло ще більш складне завдання – не просто організація руху в прифронтовій смузі під обстрілами, а й з перетином великої річки.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) вранці в п’ятницю визнав, що російські війська, ймовірно, відступали з Херсона у відносно хорошому порядку, а українські війська досягли на цьому напрямі очікуваних успіхів, не розгромивши при цьому супротивника, як це було на Харківщині.
“Битва за Херсон не закінчена, але російські війська увійшли до її нової фази і віддають пріоритет відступу своїх військ через річку зі збереженням боєздатності та затримки українських військ, але не намагаються зупинити український наступ повністю”, – йдеться в огляді ISW.
Відведення російських військ з Херсона було підготовлене заздалегідь і порівняно з харківським відступом на початку вересня було організовано “дуже дисципліновано та грамотно з військової точки зору”, заявив полковник Служби безпеки України (СБУ) та депутат Верховної ради України Роман Костенко (цитата з видання Republic).
“Це підготовлений відступ, і це означає, що він буде організованішим, ніж тоді під Харковом, але брак переправ зробить його складним, – говорив раніше ВВС старший співробітник Дослідницького інституту зовнішньої політики у США Роб Лі. – Я думаю, що українці завдадуть шкоди російським силам під час їхнього відступу”.
“Це велика політична перемога України, але рівень військової перемоги визначатиме ціна, яку заплатять росіяни за відступ”, – оцінював ситуацію експерт.
Про те, наскільки руйнівними можуть бути удари по переправі, і до яких це може призвести наслідків, можна судити з того, як на початку травня українська армія обстрілювала переправу через вужчу річку Сіверський Донець.
Тоді протягом кількох спроб переправитися через Сіверський Донець російська армія втратила значні сили. За підрахунками британської розвідки, було знищено до однієї батальйонної тактичної групи. Міноборони РФ не коментувало ці твердження і не визнавало великих втрат при переправі через Сіверський Донець.
ввс