Все моє свідоме життя паскудиться комплексом інтегральної української неповноцінності моїх співвітчизників, з якими доводиться – і дуже (жорстко), стикатися у всі моменти будь якого зльоту моєї душі.
Про це знала моя мама, яка саме тому, постійно наказувала мені – “Будь як всі”.
Саме тому українці довго не вірили що вони можуть воювати проти Москви- і взагалі проти будь кого.
А виявляється – це був самообман.
Тому що сьогодні я передивися вранішні новини, і вчергове побачив що Україна та українці – це сила, і сила надзвичайно крута!
Виявляється, що українці, яким наші російські “братья” навісили образ вимираючих аборигенів-папуасів, зуміли сконструювати, модернізувати, виробити, націлити і запустити на Московію такі речі, які до цього часу не снилися ні їм. ні навіть нам.
=======================================
Сьогодні – о шостій ранку, в день ЗСУ я проснувся від того що всі новини і всі канали картинно описували як Росію “бомблять”. Бомблять звісно з України – і так серйозно напевно вперше з 24 лютого :
– удар по аеродрому в Курську;
– удар по нафтопереробному заводу в Брянську”
– удар по військових складах в Білгородській області.
А ще були удари по околицях Петербургу, Москви і ще багато куди.
Все дуже нагадувало старий львівський анекдот радянського періоду про побиття одним пасажиром трамваю іншого на національному ґрунті – міліція питає в іншого пасажира: “А чому ж ти поліз в бійку?”.
А той відповідає – “Я подумав – нарешті все почалося…”
=========================================
Сьогодні зранку почалося і в БілНР, і в БрянНР, і в КурНР, і навіть в Петербуржчині і Московщині.
Просто тому що тамтешня влада не може жити не народжуючи своїх заклятих ворогів – тобто наших союзників.
І це запорука нашої перемоги
І звісно – наші дрони, і – наші ЗСУ, в яких сьогодні їхній день 
————-
Тобто такий собі ” всеросійський салют” на славу ЗСУ, во славу українським авіа-конструкторам, які свого часу створили не тільки авіаційну, ракетну і космічну могутність колишнього СРСР, які зараз будують теперішню військову потугу вже незалежної України.
Володимир Мартинюк