Постачання Україні основних західних танків до останнього моменту залишалося інтригою. Але 25 січня про це офіційно заявив німецький уряд та президент США Джо Байден.
Німеччина довго не могла наважитись надати Україні свої танки Leopard. Вважають, що насамперед через побоювання, що це зробить її фактично учасницею конфлікту. Причому це стосувалося не лише постачання техніки з ФРН, а й офіційного дозволу на реекспорт німецьких танків з інших країн.
Щоб вирішити це непросте політичне питання, Британія і США також пообіцяли надати танки – після цього Німеччина виявилась вже не самотньою у такій допомозі.
Тож поки Європа і США вмовляли Німеччину дозволити передавати “Леопарди”, Україна, окрім Leopard 2, отримала ще й Challenger 2 і Abrams.
Скільки танків може отримати Україна?
Скільки загалом поставлять танків – невідомо. Найімовірніше, оголошена кількість не буде остаточною.
Поки що Києву обіцяли поставити 14 танків Challenger 2, 14 танків Leopard 2 з Німеччини, ще 14, ймовірно, дає Польща.
США передадуть Україні 31 танк. За словами Байдена, логістика займе певний час, але США найближчим часом розпочнуть навчання українських військових.
Автор фото, Getty Images
“Доставка цих танків на поле бою вимагатиме часу. Ми використаємо цей час для того, щоб українці були повністю готові до інтеграції танків Abrams у свою оборону”, – сказав він.
Американська преса повідомляє, що “Абрамси” мають замовити в рамках програми “Ініціатива сприяння безпеці України” (Ukraine Security Assistance Initiative), яка передбачає замовлення озброєнь у виробника, а не постачання із запасів американської армії. Це затримає виконання замовлення.
Британія у 2021 році вирішила зняти з озброєння 77 Challenger із 225 танків, що залишалися в строю, тож потенційно їх можна було б відправити в Україну.
Що ж до німецьких Leopard, то, за даними тижневика Spiegel, у розпорядженні Бундесверу є 212 робочих “Леопардів” різних моделей. Ще близько 100 танків станом на початок літа 2022 року були в ремонті.
За даними телекомпанії ABC News, що посилається на українського високопосадовця, під час переговорів на авіабазі “Рамштайн” 12 країн висловили готовність поставити Києву загалом близько 100 танків Leopard-2, щойно Берлін дозволить реекспорт.
Публічні заяви про наміри поставити “Леопарди” лунали у Польщі та Фінляндії, але в пресі також писали про те, що до програми постачання можуть приєднатися Норвегія, Іспанія і Нідерланди.
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний раніше заявляв, що для перемоги у війні Україні потрібно 300 [західних] танків.
Які танки поставлять?
Це важливе питання, бо кожен з трьох західних танків, про які йдеться, проходив модернізацію. Тому деякі версії однієї моделі помітно відрізняються одна від одної, а точної інформації, які саме отримають ЗСУ, немає.
Існує, наприклад, не менше трьох основних моделей танків Leopard 2. Крім базової модифікації, є ще Leopard 2A4, який випускали з 1985 по 1992 роки, а також Leopard 2A5/2A6.
Були ще й проміжні варіанти, а також версії, розроблені для закордонних замовників, – щоразу, купуючи у Німеччини новий танк, іноземні армії висували власні вимоги, налаштовуючи бойову машину під себе.
Тому політика “зі світу по нитці”, найімовірніше, обернеться необхідністю уніфікувати різні системи. В іншому випадку це призведе до складнощів під час постачання й навчання танкістів (простіше вчити всіх на одній техніці).
Spiegel пише, що, за його даними, Берлін може передати Києву роту (14 одиниць) танків Leopard 2A6 – найсучаснішу з великосерійних версій “Леопарда”. Вона озброєна довшою, ніж у ранніх моделей, гарматою L/55, що покращує бронепробивність.
Автор фото, Getty Images
На початку червня іспанська El Pais опублікувала матеріал, в якому повідомила, що влада країни розглядає можливість передачі Україні партії танків Leopard 2A4 зі своєї бази зберігання. Іспанія закупила в Німеччини 108 таких танків, перш ніж почала виробляти за ліцензією Leopard 2A6.
Ця версія “Леопарда”, ймовірно, потребує модернізації. Для кінця 1980-х років 2A4 був цілком сучасним танком, але за 30 років протитанкові засоби пішли далеко вперед, і наступні модифікації отримали покращений захист. Крім того, у пізніх версій з’явилися досконаліші системи управління вогнем, спостереження, зв’язку та багато іншого.
Це саме стосується й американських M1 Abrams. За всю історію виготовили близько 10 тисяч одиниць. Їх випускали у трьох базових модифікаціях, між якими було значно менше великих модернізацій, та які відрізнялися досконалішим захистом, системами управління вогнем, спостереження і зв’язку. Яку версію “Абрамса” можуть поставити Україні, наразі невідомо.
Автор фото, Getty Images
Сусідня Польща вже закупила 250 модернізованих M1A2, а на початку січня підписала контракт на постачання 116 M1A1. Якщо Україна отримає танки “з заводу”, то можна припустити, що це будуть сучасніші версії “Абрамса” версії M1A2+.
FV4034 Challenger 2 відрізняється від інших двох танків, обіцяних Україні. По-перше, він був створений пізніше Leopard 2 і M1 Abrams. Американський та німецький танки – результат роботи інженерів у розпал Холодної війни – їх виробництво почалося у 1980 та 1979 році відповідно. Британську машину розробили у 1990-х і пустили в дію наприкінці десятиліття.
Тому є одна версія танка, створена для експорту (його закупив тільки Оман), та глибока модифікація, що отримала назву Challenger 3.
У чому мінуси західних танків?
Порівнювати танки, виходячи з тактико-технічних характеристик, складно. По-перше, танкам досить рідко доводиться вступати в дуелі, вони частіше діють проти укріплень, укриттів, легшої бронетехніки й піхоти.
Автор фото, AFP
По-друге, сучасний танк – складна в управлінні бойова машина, тому успіхи й невдачі часто залежать просто від невміння використати її потенціал на 100%. З усім тим, ці танки мають переваги і недоліки, які відомі експертам.
Якщо говорити про недоліки західних танків, то всі три мають щонайменше одну – вагу.
Бойова маса останньої версії M1 Abrams M1A1 важить понад 66 тонн. Приблизно стільки ж важить найсучасніший Leopard 2A7. Бойова маса Challenger 2 разом з додатковим захистом сягає 75 тонн.
Усі ці танки, включно з порівняно молодим “Челленджером”, “погладшали” в процесі своєї еволюції. Розвиток танків йде паралельно з розвитком протитанкової зброї, і їхня модернізація рухалась, зокрема, до збільшення захищеності. Та й встановлення нового обладнання теж не зменшувало їхню бойову масу.
Для порівняння – бойова маса російського Т-80У становить 46 тонн, Т-72Б3 та Т-90 – 46,5 тонн.
Вага – досить важливий фактор, він може впливати на логістику, оскільки її потрібно враховувати, наприклад, при проходженні мостів, знадобляться важчі тягачі з причепами, оскільки танки не транспортують на далеку відстань своїм ходом.
Як розповів ВВС експерт з бронетехніки Андрій Тарасенко, для танка важлива не стільки маса, скільки питомий тиск на ґрунт.
Він пояснив, що проблем з прохідністю у західних танків не буде: “Дійсно, вага цих танків – більша, але вони мають семикаткову ходову частину [катки – “колеса”, що спираються на гусеницю], на відміну від шестикаткової у Т-90, Т-72 і Т-80. Відповідно, у них більша опорна поверхня шасі. Тож і тиск на квадратний сантиметр ґрунту у них майже такий самий, як і у танків радянського зразка”.
У Challenger 2, щоправда, лише шість катків з кожного боку, але його питомий тиск на ґрунт такий самий, як у M1 Abrams і у Т-72, але трохи більше, ніж у Leopard 2, Т-90 і Т-80.
Другий мінус західних танків – необхідність спеціальної підготовки екіпажів. Сучасні танки досить складні в управлінні, оснащені цифровими системами управління вогнем, спостереження, зв’язку.
При цьому кожен член екіпажу повинен в ідеалі володіти технікою так, щоб його дії були доведені до автоматизму – адже в бою найчастіше вирішальну роль відіграють секунди.
Екіпажі танків готуються на спеціальних полігонах, де вони тренуються як на реальних машинах, так і на тренажерах. Тому вивчення нової техніки навіть для досвідчених танкістів вимагає часу.
Нарешті, нові танки потребуватимуть організації постачання. Україна отримає три дуже різні танки, для кожного з яких потрібен свій набір запчастин і витратних матеріалів.
Якщо Leopard і Abrams використовують один тип боєприпасів, оскільки озброєні однією гладкоствольною гарматою, то для Challenger 2 доведеться доставляти снаряди окремо – у нього своя нарізна, для якої не підходять стандартні танкові боєприпаси НАТО.
Крім того, у випадку з “Абрамсом” доведеться доставляти більше палива – цей танк використовує як двигун не дизельний мотор, а турбіну, паливо для якої також доведеться возити окремо.
Ненажерливість турбіни компенсується невибагливістю – “Абрамс” можна заправити паливом для реактивних двигунів, бензином, соляркою і навіть судновим дизельним пальним, але, як пояснив експерт, витрата цих видів палива буде ще більшою.
Проблеми з логістикою до певної міри компенсують тим, що “Абрамси” і “Леопарди” стоять на озброєнні в Польщі, де вже є база для їх технічного обслуговування, і вже налагоджена система постачання запчастин та інших необхідних матеріалів.
Плюси західних танків
Традиційно вважають, що радянські танки мають один важливий недолік – боєкомплект першої черги розташований у так званій “каруселі” в нижній частині бойового відділення. Це зменшує живучість танка в бою, оскільки при влучанні снаряда боєзапас може спалахнути.
З трьох західних танків, які поставлять Україні, лише американський повністю позбавлений цього недоліку – весь боєкомплект у нього розташований за межами вежі у спеціальній задній ніші. Вона відокремлена від вежі вогнетривкими броньованими дверцятами, а у разі ураження боєзапасу енергія вибуху йде вгору – там встановлені спеціальні панелі, які вибиває під тиском.
Разом з гарною багатошаровою бронею зі вставками з різних (залежно від модифікації) композитних матеріалів це робить Abrams одним з найзахищеніших танків у світі.
Його британський і німецький колеги також оснащені багатошаровою бронею, але, за словами експертів, їхня захищеність нижча, ніж у “Абрамса”. Крім того, в них частина боєкомплекту розміщена у бойовому відділенні. Вона додатково захищена від ураження, але все одно екіпаж в них перебуває в одному приміщенні зі снарядами і зарядами.
Недолік “Абрамса” – ненажерлива турбіна – це його ж перевага. Такий двигун дозволяє набагато швидше рушити з місця, набирати швидкість під час руху, та й взагалі цей важкий танк може розганятись на шосе до 60 км/год, а по пересіченій місцевості до 40 км/год. Цей показник у нього гірший, ніж у Т-80У, який також використовує турбіну – російський танк на шосе розганяється до 70 км/год, а бездоріжжям – до 60 км/год.
Швидкість Leopard 42A4 по шосе та пересіченій місцевості, відповідно, 70 та 60 км/год, тобто його дизельний двигун працює не гірше, ніж турбіна. Німецький танк має ще одну перевагу, про яку говорять багато експертів – у нього досить велика швидкість під час руху назад.
Це важливий параметр, оскільки в бойових умовах танки іноді діють, виїжджаючи з укриття для обстрілу цілей, а потім ховаються назад, і чим швидше вони це роблять, тим менше у супротивника шансів вразити його вогнем у відповідь.
Challenger 2 – повільніший танк, по шосе він може їхати зі швидкістю 56 км/год, а бездоріжжям – 40 км/год. Однак це майже відповідає швидкості російських дизельних Т-72 та Т-90, у яких ці параметри, відповідно, 65 та 35 км/год.
Нарізну гармату Challenger 2 часто критикують. Вона дійсно виглядає анахронізмом на тлі гладкоствольних гармат, якими оснащена більшість російських і західних танків. Гладкоствольна гармата за допомогою більшого тиску газів у стволі розганяє снаряд до вищих швидкостей. Внаслідок цього снаряди можуть пробити товстішу броню.
Однак нарізна зброя має вищу точність. Враховуючи, що боротьба з танками супротивника – не основна “спеціальність” ОБТ, цей недолік також можна вважати перевагою.
Нарешті, як розповів Андрій Тарасенко, вони мають неочевидні, але важливі плюси – наприклад, у всіх трьох танків кут схилення гармати більший, ніж у російських. Це дозволяє великим машинам ховатися за схилами пагорбів, залишаючи відкритим лише верх башти.
Універсальна зброя
Танк – основа сучасного сухопутного бою. Він виконує широке коло завдань, це універсальний засіб, який не можна замінити нічим. Тому Валерій Залужний і українське керівництво так хотіли отримати західні ОБТ.
Однак характеристики сучасних танків, хай навіть високі, можуть проявитись лише тоді, коли на них воюватимуть добре підготовлені екіпажі.
“Навіть ті танки, що є в наявності, без належного навчання, тренажерних комплексів, навчального парку, методичних матеріалів не використовують навіть 60-70% свого потенціалу”, – сказав експерт.
“За даними дослідженнями ще 1989 року, підвищення рівня підготовки екіпажів на 25% еквівалентне збільшенню парку бойових машин і танків на 60%”, – раніше розповідав Андрій Тарасенко.
Однак навіть добре підготовлені екіпажі потребують бойового злагодження з іншими компонентами загальновійськового бою – піхотою, інженерними частинами, розвідкою. Українські військові зараз активно навчаються в армійських тренувальних центрах за кордоном.
Для сучасного загальновійськового бою також важливий зв’язок, причому особливо важливий саме зв’язок з танками, що діють у тісній взаємодії з піхотою. ЗСУ, судячи з коментарів тих самих російських “військкорів”, досить непогано налагодили зв’язок, це одна із сильних сторін української армії.
Але самі по собі танки, хай навіть ефективні, не є “срібною кулею” у будь-якій війні – це лише інструмент, яким ще треба навчитись володіти.