Наші сварки з Польщею викликані тим, сільське господарство у Польщі, так само як і Європі, і навіть у США та Канаді базується на фермерах.
За визначенням це невеликі сільськогосподарські підприємства, співмірні своїми розмірами та оборотами з місцевими поселенннями та громадами.
З “українського” боку цьому всьому протистоїть мафіозна структура, яка виросла із колишніх райкомів, обкомів, агропромів, райвідділів міліції та КДБ.
Тобто аграрна мафія.
До українських фермерів вона має приблизно такий самий стосунок, як вовк до ягнят, якими він харчується.
Ця структура зберегла свою радянську, тобто москвоцентричну суть, настільки, що здатна повністю пожертвувати своїми “бізнесовими” інтересами, але виконати чергову забаганку Москви – а саме вступити в жорстку і навіть смертельну для нею війну із аграрною системою Польщі.
Це проявилося в тому що “українські” централізовані перекупники-монополісти раптом взялися продавати українське зерно та іншу сільгосппродукцію в Польщі, відразу ж після перетину українсько-польського кордону.
Тут немає жодної бізнесової логіки – єдина логіка тут це “логіка” Москви.
А саме відкрити “другий фронт” проти України, на цей раз на українсько-польському кордоні.
І наша “аграрна” мафія, як всі інші пострадянські мафії підвладна Москві.
І ця Москва спроможна кинути її в бій будь коли, і будь куди – тоді і туди де вона захоче.