відкрили погруддя гетьмана Івана Мазепи,

1 грудня у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» урочисто відкрили погруддя гетьмана Івана Мазепи, авторства скульпторів Олеся Сидорука і Бориса Крилова.  Про це повідомляє УІНП.

У заповіднику «Києво-Печерська лавра» відкрили погруддя Івана Мазепи — гетьмана, який під час свого правління вклав значні кошти у розбудову монастирського комплексу. Пам’ять про його внесок тривалий час замовчувалася та витіснялася під тиском російської окупаційної влади, тож встановлення скульптури називають важливим кроком у відновленні історичної справедливості та закріпленні постаті Мазепи в українському публічному просторі.

Участь у відкритті взяв голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров. Він привітав причетних до створення пам’ятника та звернув увагу на опір, із яким досі стикаються ініціативи з ушанування гетьмана.

«Уявіть собі, навіть московським очільникам (УПЦ МП – ред.) легше було жити на вулиці більшовицького Січневого повстання, аніж приймати, що тут буде вулиця Мазепи», – сказав Алфьоров.

Він також підкреслив значення постаті гетьмана, нагадавши, що понад два століття ім’я Мазепи було синонімом української боротьби за незалежність, а російська влада використовувала вираз «мазєпінци» для маркування учасників руху за самостійність.

«Сьогодні ми кожен день маємо справу з Мазепою: в наших грошах, в нашій науці, в нашій культурі, Він – усюди. Але ми соромимось бути “мазепинцями”», – зазначив голова УІНП.

В.о. генерального директора заповідника Світлана Котляревська назвала цей день важливим етапом повернення Лаври до української національної ідентичності.

«Поява скульптури Мазепи в Лаврі є проявом тяглості української державницької традиції та перемоги історичної правди», – наголосила вона.

Котляревська додала, що дату відкриття обрали невипадково: 1 грудня 1991 року українці на референдумі підтвердили прагнення до незалежності.

До церемонії долучилися автори погруддя Олесь Сидорук і Борис Крилов, представники наукової спільноти та меценатська фундація «OLOS», яка профінансувала проєкт.

і