Автор фото,Нацполіція
-
- Author,Наталія Патрікєєва
- Role,ВВС News Україна
-
Час прочитання: 13 хв
“Хтось каже: “Ти не воюєш, то купивши зброю, намагаєшся компенсувати якісь свої чоловічі амбіції”, – розповідає Олександр. Він цивільний, живе у Києві і вирішив оформити дозвіл на володіння зброєю у 2022 році. Спочатку придбав гладкоствольну помпову рушницю, а згодом нарізну. Олександр вважає, що в часи війни важливо мати хоча б мінімальне уявлення про користування зброєю, адже ніколи не знаєш, коли і як ці знання можуть знадобитися.
Після того як чоловік у Києві серед білого дня розстріляв сімох людей, багаторічна дискусія про легалізацію короткоствольної зброї – тобто пістолетів та револьверів, які можна носити приховано для самозахисту – активізувалася як ніколи.
Поки що цивільним в Україні дозволено володіти лише довгоствольною зброєю (мисливськими рушницями та карабінами), а пістолети залишаються привілеєм силовиків або власників нагородної зброї. Суперечки також тривають щодо можливості носіння зброї з собою, а не зберігання вдома у сейфі.
Прихильники дозволу наголошують на праві на самозахист, тоді як опоненти говорять про те, що легший доступ населення до зброї лише збільшить кількість нещасних випадків.
Особливої “гостроти” до обговорень додав той факт, що озброєні патрульні, які побачили біля будинку пораненого хлопчика і збиралися надавати йому допомогу, втекли, як тільки почули серію пострілів поруч з собою.
Однак для обох сторін зрозуміло – через війну кількість зброї в населення постійно збільшується, закону про зброю досі немає, а система оформлення дозволів не досконала.
Наразі існує багато способів володіння нелегальною зброєю – від чорного ринку до трофейної, а медичну довідку для законного оформлення можна дістати у приватних медичних центрах. Голосіївський стрілець мав належні документи, проте є сумніви щодо того, чи справді проводилося повне медичне обстеження.
Лідер на “чорному ринку”?
Директорка Центру безпекових досліджень “CENSS” Вікторія Вороніна у коментарі для BBC News Україна підкреслює, що саме поняття “легалізації” в Україні трактується неоднозначно.

Як дізнатися головне про Україну та світ?
Підписуйтеся на наш канал тут.
Кінець Whatsapp
“Коли говорять про це правоохоронці, йдеться про декларування. Для населення чи представників міжнародних організацій — це про прийняття законодавства, де зброю дозволять мати цивільним особам”.
Скільки зараз незареєстрованих одиниць зброї у населення — невідомо. Цю цифру не можуть порахувати ні в МВС, ні міжнародні дослідники.
Наразі, за раізними оцінками, може йтися про 1,5 – 7 мільйонів одиниць в незаконному обігу.
Щороку збільшується кількість вилученої зброї.
Голова Національної поліції України Іван Вигівський у інтерв’ю РБК-Україна розповів, що від початку повномасштабного вторгнення поліцейські вилучили майже 20 тисяч одиниць зброї: близько 6,4 тисячі автоматів, 4,5 тисячі нарізної зброї, 3,4 тисячі переробленої та 2,4 тисячі іншої вогнепальної.
“Також 2,8 тисячі гранатометів, 63 тисячі гранат, 5,7 млн набоїв, 6,4 тисячі кг вибухових речовин, 5,8 тисячі кг пороху”, — сказав голова Нацполіції.
На запит BBC News Україна у поліції надали детальніші дані, які свідчать про різке збільшення вилученої зброї після повномасштабного вторгнення.
До прикладу, у 2021 у населення вилучили 60 автоматів, у 2022 — 875, наступного року — 1027.
Хто зараз може отримати дозвіл
Легальне володіння зброєю — це алгоритм дій, визначений наказом МВС №622 та роботою Єдиного реєстру зброї (ЄРЗ).
Дозвіл можуть отримати громадяни України, які не мають медичних протипоказань, судимостей та не вчиняли домашнього насильства. Віковий поріг залежить від типу зброї:
- 18 років — пневматична (калібром понад 4,5 мм та швидкістю понад 100 м/с);
- 21 рік — гладкоствольна мисливська та травматична (остання — лише для окремих категорій: журналісти, правоохоронці, депутати тощо);
- 25 років — нарізна зброя.
Є кілька основних вимог для того, аби оформити дозвіл. Один із них — пройти медичний огляд і отримати довідку форми 127/о. Вона підтверджує, що майбутній власник психічно здоровий та не має залежностей.
Після цього потрібно пройти спеціалізовані курси (зазвичай 8–9 годин теорії та практики) у ліцензованих тирах із подальшим складанням іспиту.
Заяву можна подати особисто у відділ поліції, через збройовий магазин або онлайн через “Єдине вікно громадян”. Також потрібні копія паспорта, ідентифікаційний код та договір страхування цивільної відповідальності.
Після цього починається перевірка, що може тривати до 30 днів. Формується витяг, який діє 3 місяці.
Протягом десяти днів після покупки зброю необхідно зареєструвати в поліції для отримання кінцевого дозволу на зберігання та носіння, який діє 3 роки.
Загальна сума витрат на оформлення (без вартості самої зброї) складає приблизно 6000–6500 грн. Найдорожче — це навчання та практичний іспит, близько 5000 гривень.
Зброя повинна зберігатися за місцем проживання власника у металевому сейфі, прикріпленому до підлоги або стіни.
Олександр, який оформив дозвіл у 2022, каже, що користується придбаною зброєю на полігонах чи в тирі. Сам процес оформлення не був для нього надто складним.
“Я обрав шлях свідомої частини населення і все офіційно оформив. Але насправді ти можеш це все купити. Так само як і з водійськими правами. Можна додатково кілька тисяч гривень заплатити і тобі ці всі документи фіктивно зроблять”, — розповідає чоловік.
Він вважає купівлю зброї внеском у особистий розвиток.
Чому люди тримають незадекларовану зброю?
Вікторія Вороніна наголошує, що дуже багато зброї, в тому числі трофейної, потрапляє в цивільний простір. І люди не поспішають її реєструвати чи віддавати державі.
Експертка пояснює, що у багатьох регіонах (зокрема, у Полтавській та Львівській областях) люди сприймають зброю як єдиний надійний засіб самозахисту на випадок повторного наступу ворога.
Вороніна розповідає, що громадяни хочуть мати можливість захистити свої домівки самостійно, щоб не допустити звірств, які відбувалися на окупованих територіях на початку повномасштабного вторгнення.
Існує також стійкий стереотип, що добровільне декларування зброї може призвести до підозр з боку поліції або відкриття кримінальних справ.
Люди також побоюються, що під час здачі чи обліку зброї їм ставитимуть незручні запитання про її походження, які буде важко пояснити.
Спираючись на досвід балканських країн, Вікторія зазначає, що українці розуміють: Росія залишатиметься поруч назавжди, тому зброя сприймається як довгострокова гарантія виживання.
Що із законодавством?
Окремого закону, який би регулював володіння і користування зброєю в Україні – немає. Над його створенням парламент працює не один рік.
Наказ МВС №622 від 1998 року, який зараз є основним документом у цій сфері – застарілий та не відповідає викликам воєнного часу, вважають експерти.
“Україна підписала угоду про асоціацію в тому числі і в компоненті безпеки і повинна дотримуватися європейських директив”, – каже виконавча директорка Центру безпекових досліджень “CENSS” Вікторія Вороніна.
Вона зазначає, що у Євросоюзі очікують від України впорядкування реєстрації, обліку, обмежень та регламентації. Перш за все для європейських країн важливо, аби нелегальна зброя з України не потрапляла на чорний ринок інших країн.
“В очах юристів і Європейського Союзу те, що у нас питання обігу зброї регламентується наказом Міністерства внутрішніх справ 1998 року — це не нормально. Обов’язки громадян визначаються законами та Конституцією, а не відомчими актами різних центральних органів влади”, — зазначає Вороніна.
Головний камінь спотикання зараз, коли йдеться про зміни до законів — чи дозволять пістолети носити з собою для самооборони.
Станом на останні розробки, концепція схилялася до того, що зброю можна буде купувати та зберігати вдома для захисту оселі, але не носити приховано в громадських місцях
Що відомо вже зараз, каже Вороніна, — будь-яка автоматична короткоствольна зброя залишиться під повною забороною для цивільних відповідно до норм ЄС.
Хоча законопроєкт 5708 “Про право на цивільну вогнепальну зброю” розроблений, його остаточне прийняття затримується. Він був зареєстрований ще у 2021 році.
Парламент прийняв документ за основу за два дні до початку великої війни — 23 лютого 2022 року.
Протягом 2023-2025 документ пройшов численні обговорення в профільних комітетах. До останньої редакції було подано близько 700 коментарів, правок та зауважень.
Вікторія Вороніна наголошує, що попри готовність тексту та вимоги ЄС, остаточне ухвалення закону постійно відкладається через потребу в “політичному рішенні”.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко після “масшутінгу” в Києві сказав, що він “хоче закон про цивільну зброю”.




