Росія після кількох років затримок запустила комерційний експорт нафти з кластера родовищ “Восток Ойл”, що є наймасштабнішим новим нафтовим проєктом країни з часів розпаду СРСР.
Як пише The Moscow Times, компанія “Роснєфть” почала завантаження чотирьох спецтанкерів льодового класу на терміналі “Бухта Север”, щоб відправити перші партії нафи з проєкту, який об’єднує понад 13 родовищ на Таймирі та Східному Сибіру із запасами близько 51 млрд барелів.
Потенціал “Восток Ойл” раніше оцінювали в 2 млн барелів на добу, що становить понад 20% поточного видобутку нафти в Росії.
При цьому на його запаси припадає приблизно п’ята частина всіх розвіданих покладів нафти в Росії (220 млрд барелів).
Інших родовищ зі схожою ресурсною базою в Росії не залишилося.
Так, у 2017 року Роснадра продали останнє велике родовище з нерозподіленого фонду надр – Ергінське в Ханти-Мансійському автономному окрузі із запасами близько 100 млн тонн, і його також придбала “Роснєфть”. Відкриті протягом наступних років поклади належали переважно до категорії “дрібних” та “дуже дрібних”.
На початковому етапі “Восток Ойл” експортуватиме лише 150 тис. барелів на добу, що суттєво менше за початкові плани.
Утім, “Роснєфть” розраховує збільшити експорт до 600 тис. барелів на добу (30 млн тонн на рік) у другій половині 2027 року із введенням Пайяхської групи родовищ і вийти на обсяг у 1 млн барелів на добу до 2030 року.
Наразі два танкери вже завантажені, а ще два – очікують на завантаження найближчими днями.
Полярні родовища “Восток Ойл” були відкриті ще за часів СРСР, проте фактично законсервовані в 1990-х. Відновили проєкт у 2019 році, а через рік до нього приєдналися іноземні інвестори – BP, Trafigura та Vitol, які, однак, вийшли з проєкту після початку розв’язаної Росією повномасштабної війни проти Украни та запровадження західних санкцій.
Це змусило “Роснєфть” кілька років відкладати запуск проєкту, який, за початковими планами, ще два роки тому мав давати 25 млн тонн нафти щорічно, а наступного року довести експорт до 50 млн тонн.
При цьому джерела в галузі зазначають, що віддаленість проєкту, яка раніше була його недоліком, зараз стала “стратегічним плюсом”. Арктичний термінал забезпечує експортний канал за умов, коли санкції та атаки на інфраструктуру в портах Чорного та Балтійського морів кратно підвищили операційні ризики.
“Бухта Север” знаходиться за тисячі кілометрів від зони бойових дій і дає прямий вихід на азійські ринки Північним морським шляхом.
Як повідомлялося, російський підсанкційний проєкт “Арктик СПГ-2” у липні та серпні поточного року наростив видобуток газу до рекордних рівнів, оскільки розширення “тіньового” флоту танкерів дозволяє збільшити експорт.
Так стало відомо, що Росія менше ніж за рік майже подвоїла “тіньовий” флот танкерів, що перевозять скраплений природний газ (СПГ) зі свого підсанкційного проєкту “Арктик СПГ-2”.
Станом на початок вересня 2026 року щонайменше 20 суден, більшість із яких мають непрозорі структури власності, обслуговують об’єкт “Арктик СПГ-2” та пов’язану з ним інфраструктуру.
Наприкінці грудня торік таких “тіньових” суден було 11.
У квітні стало відомо, що найбільший російський виробник скрапленого природного газу – компанія “Новатек” – створив компанію для будівництва власних суден та плавучих споруд на тлі нестачі газовозів через санкції.
У серпні торік найбільший у Росії виробник скрапленого природного газу “Новатек” вперше знайшов покупця на газ з підсанкційного проєкту “Арктик СПГ-2” з моменту запуску наприкінці 2023 року. Раніше покупці відмовлялися імпортувати газ через ризик потрапити під вторинні санкції США.