У час загроз для нації, в час войовничого загарбництва народ стає на боротьбу.
Держава, навіть коли вона в руках недопатріотів, змушена бути поставлена на службу захисту народу.
У цивілізованих країнах у випадках загальнонаціональної небезпеки багаті люди країни вчиняють по волонтерськи і жертвують своїми заробками для посилення війська.
В Україні ті, хто обікрав народ і назвав себе евфемізмомом “олігархи”, давно мали б скріпити нашу армію – так Ахметов міг би придбати за власні кошти з сотню модерних танків, Фірташ – ескадрилью сучасних літаків, Коломойський – побудувати прикордонну стіну з Росією, Живаго – замовити ряд сучасних бойових кораблів, Косюк – побудувати військове містечко-базу для морської піхоти а відомі лідери бізнесу із списків у глянцевих журналах могли б збудувати житло для воїнів військових частин які чотири роки воюють за цілісність України і можливість спокійно вести бізнес в Україні.
Все це мало б бути зроблено добровільно, без тиску влади і вимог громадськості.
Якби багатії в Україні були патріотами.