“Ознаки слави космічної ери цієї країни – всюди, і українці рішуче налаштовані утримувати свої наукові традиції”, – пише журналіст Міша Фрідман в статті для The New York Times “Високі амбіції України, впали на Землю”.
Колись Україна була життєво важливою частиною радянської космічної програми. Тут розміщувалось багато дослідницьких інститутів та об’єктів космічної промисловості, зазначає журналіст.
Зараз, розбита війною та політичними потрясіннями, країна намагається триматись за свої наукові традиції. Журналіста вразила рішучість дослідників, у яких немає ресурсів, до яких на Заході ставляться як до даності.
Під час свого нещодавнього візиту до України журналіст побачив, як біолог все ще захищає банку з бактеріями, які колись планувалось відправити в космос, пенсіонер утримує невеликий музей астрономії в Києві з запчастинами та різним мотлохом.-https://ukrainian.voanews.com/a/ukrajintsi-prahnut-vtrymaty-kosmichnu-programu/4188704.html
Використовуючи чорні пакети та клейку стрічку, пише Фрідман, науковець Тетяна Ковальчук-Скороходнік з Космічного агентства України побудувала мобільний “планетарій” для дітей. Зробивши дірки в тимчасовому куполі, вона позначила сузір’я в небі над Україною.
Дослідниця розповідала дітям про сузір’я в таборі для сиріт та біженців біля Святогорська.
В статті журналіст також розповідає про занепад в космічному музеї в Житомирі – місті, де народився батько радянської космічної програми – Сергій Корольов.