Тиждень тому був в гостях у фермера, у власності та довгостроковій оренді якого є біля 230 га землі. Це, якщо б було на компактній земельній ділянці, влазило б у квадрат зі сторонами по півтора кілометра.
Таке поле по периметру можна було б обійти за годину. Ми ж об’їжджали поля на автомобілі протягом години, бо складаються вони з клаптиків від 2 до 20 га і для їх об’їзду довелося подолати понад 50 км. Та й то вважається доволі терпимо.
Є фермери, що мають деякі свої земельні ділянки на відстані і понад 30 км. Обміняти ці клаптики з іншими фермерами для оптимізації неможливо як через відсутність ринку землі, так і через вкрай громіздку і затратну процедуду оформлення оренди чи купівлі присадибних ділянок.
Неможливо на таких клаптиках і застосовувати с/г авіацію, вкрай великі фінансові і трудові затрати на перегонку техніки. Застосовувати високоефективну техніку на малих ділянках теж нераціонально. З іншої сторони люди, що здають в оренду земельні ділянки і не мають жодної перспективи організувати фермерське господарство, не можуть продати ці земельні ділянки, щоб отримати кошти на купівлю квартири в місті чи на навчання дітей, а отримані за довгострокову оренду кошти набагато менші за ринкову вартість землі.
Фактично, мораторій на ринок землі є узаконеним актом кріпатцтва селян, за яке так ратують шароварні українці, що самі не дуже то спішать виїжджати на постійне проживання в село.