Здається епідемія призупинить недоумкувату мед реформу. Медицині потрібні кошти, і багатенько, і державні, а не копійки зубожілих українських громадян. Податки повинні йти не на розграбування жменькою обраних, а на обслуговування громадян держави! Держава – це ми всі вкупі, а не те, що прорвалося до керма та найнялося на місячну зарплату в мільйон. Хіба нормально, що жирні коти і ті хто треться біля них поруч відбирають у людей останню сорочку, і при тому… іменем закону придуманим ними.
А ви звернули увагу, що серед всіх останніх прийнятих законів немає практично жодного спрямованого на благо народу, а не обдирання його? Тому і назвав народ Верховну раду – верховною зрадою!
А віднині під приводом карантину спливе багато нової злодійської сутності. Бідним пообіцяли аж по тисячі, але поки що жодної копійки ніхто не отримав. Якщо і дадуть наступного місяця, то як прожити з порожнім кишенями і порожнім шлунком цей термін? З вікон представницьких авто життя сприймається і ввижається по іншому: ні тобі їзди в громадському транспорті, ні браку коштів з багатотисячною зарплатою, нічого того взагалі з чого чим живе простий народ. Писати укази , закони та інструкції діли не хитре, коли тебе особисто це ніяк і нічим не зачіпає. Це просто життя у паралельних теоретичних реаліях. А так жити можна, але як вижити іншим? Мізки можновладців постійно перебувають у карантині від реалій життя тих, з кого вони вийшли і куди ні за які гроші не бажають повернутися. А вийшли з народу, до якого практично вже якось і не належать, потрапивши в касту відмежованих розкішшю, безкарністю, живучи практично за рахунок здирства і розбещеності.
Здається, на виборах восени, якщо їх не замінять надзвичайним станом, у кожного підкоритника чи просто багатія питатимуть: «А що та робив під час карантину?» Більшості крім брехні не буде чого сказати у вічі людям…
Анатолій Авдєєв, спеціально для “Секунди”